A jogszabály mai napon ( 2019.04.25. ) hatályos állapota. Váltás a jogszabály következő időállapotára (2020.VIII.31. -)
A jelek a bekezdések múltbeli és jövőbeli változásait jelölik.

Megnyitom a Jogtárban
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Русинські традіції, вызначнї даты, сята, націоналноє шатя Число урокув
10 годин
Пережі знатя Традіції, реліґійні сята и вызначнї даты Русинув, што жыють по верховинськых селох.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Устна и писемна інтерпретація традіцій и вызначных дат, познаня націоналного убраня и народнуй музикы поселень даного реґіона.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Споминаня за сята, вызначнї даты и містнї особости русинськых поселень Мадярщины.
Куртый обзор традіцій, што капчавуть ся ку вызначным датам и реліґійным сятам, куртї бесїды на тему и конспектованя матеріала.
Одродженя традіцій: изглядованя забытых традіцій и обычаюв, їх сполноє похопленя и одтвореня.
Правилноє хоснованя такых понять, як традіція, сято и вызначна дата.
Знакомство из сяточныма и традіційныма їдїнями и їх приготовленя.
Обща характеристика містного убраня (шатя).
Знаня розлучати верхнёє убраня, зачесованя и головнї уборы. Характернї фарбы головных уборув.
Сяточноє убраня - хоснованя и сповненя фотоґрафії и рисунка. Порувнаня днешнёсти и минулости.
Порувнаня убраня молодежи и старшых люди.
Візуална култура: матеріална пудготовка ку вызначным днём, хоснованя фарбох, традіційного орнамента, фотоґрафій и рисункув.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: епохы, їх кронолоґічна позіція.

Русинськый язык и література:
розвиваня словарьного запаса: предметы шатя, матеріалы, фарбы, мінты.
Ключові термины/
понятя
Сяточноє шатя, каждоденноє шатя, націоналноє убраня, костюмы, вышывка, гачкованя, ручноє шытя, кестеман, кучма, налисникы, пасоля з капустов, крумплёві галушкы.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Селська хыжа, ґаздувство Число урокув
10 годин
Пережі знатя Знаня из началных клас за формы, матеріал и розміщеня будованя: план будованя, гурськоє село, низинноє село
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Познаня планув и будованя русинськуй селянськуй хыжы, інформації за веденя ґаздувства Русинув, знаня розлучати планы будовель.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Знакомство з особостями міста бываня и ёго околицёв. Сохташі будованя даного поселеня (будовлянї матеріалы, будовлянї технолоґії и т.д.).
План хыжи, поздовжнёє положеня, веранда, открытый комин, пуд.
Предметы інтерьєра ґаздувськых поміщень хыжы, їх хоснованя. Внуторнї поміщеня, буторя, предметы хоснованя.
Сохташі будованя сїней, двора, стайнь, хлївув. Функції ґаздувськых поміщень.
Сполный жывот даскулькых ґенерацій, роздїленя робут у родинї.
Лїсноє ґаздувство, вурощеня ростинности и жывности, пчоларство, винарство - реґіоналноє роздїлёваня, особости. Націоналнї ремесла у русинськых реґіонох Мадярщыни, збераня серсамы.
Познаваня и похопленя робутных співанок.
Техника декоративного умілства: вышываня, малёваня.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: історія розвоя будовательства.

Візуална култура: ілустрації и фотоґрафії за селськый способ жывота.

Музыка-співаня:
робутнї співанкы.

Трудовый процес, бытя, практика:
знаня за моделованя поміщень, різбарьство.
Ключові термины/
понятя
Горчарь, друтарь, ремеселник, різбарь, тканя, пряденя, вышываня, камень, глина, будовательный матеріал з лозы и глины, шустер, керамика, склодутя.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Порядок каждоднёвого жывота Число урокув
10 годин
Пережі знатя Порядок давнёго каждоднёвого жывота Русинув из бесїдованя и опытув старшых люди и літературы.
Устна и писемна інформація, література за історію поселеня.
Ховавучі и
розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы
Ученикы знакомлять ся з селянськым бытом, знарядём/серсамов праци, выявленя цїнностюв селянського жывота.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Познаваня давнёго самодостаточного способа жывота. Елементы самодостаточного способа жывота (рощеня кертовых ростин, годованя худобы) у родинї на основі самостойно веденых інтервю и писемных жерел.
Убраня давно и днесь (ручного готовеня, хоснованя ильну и коноплї), сопоставеня сохташув убраня.
Централна роля робут, класіфікація занятя за порами рока: ораня, сївба, обробляня, жниво, молотьба, збираня и обробленя урожая.
Колективна праца у минулости у жывоту молодежи.
Їденя: готовеня домушнїх молочных продуктув, печеня хлїба.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: роздїл ролюв у родинї.

Русинськый язык и література:
примноженя словарьного запаса.

Музыка-співаня:
робутнї співанкы, народнї співанкы за темов.
Ключові термины/
понятя
Оріґіналнї молочнї продукты, буженя, рощеня урожая, тканя, пряденя, шытя, печеня хлїба, доєня коров, колективна праца, плуг, коса.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Културна дїдузнина: народна поезія Число урокув
10 годин
Пережі знатя Народнї казкы, співанкы, леґенды, музикалнї доимы, фолклорнї ґрупы у руднум поселеню и за ёго гатарами.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Характернї особости творув народнуй творчости, гляданя поучень, помуч про їх розуменя. Представеня видув народных казок и співанок, усвідомленя цїнности русинськуй народнуй музыкы нашуй отцюзнины.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Класіфікація народных казок, перерахованя їх кіпув, крітерії, характернї рисы героюв народных казок, аналіз, розуменя сутности дїйства, переказованя, імпровізація и игра куртых сцен.
Рузнї кіпы народної казкы: казкы за русалок, гуморістичнї казкы, казкы за звірюв.
Капчаня переказув, леґенд и казок ку Королёви Матяшови и Ференцови Раковційови ІІ.
Труды собирателюв русинськых народных казок, зборникы, гляданя подобных из бесїд старшых люди даного села. Містнї особости, народнї музикалнї інструменты, ансамблы народнуй співанкы, понятя фолклора.
Файты народных співанок: робутнї піснї, бетярьські співанкы, любовнї співанкы, рекрутські співанкы, свальблянї співанкы, співанкы соціалної тематикы.
Изглядованя знакув русинськых народных співанок, отвореня радости от співаня.
Прививаня інтересув ку народным музыкалным інструментум.
Русинськый язык и література:
розвиваня словарьного запаса,
народнї казкы на CD и у исполненю старшых люди.

Драма и танець: драматізація, игра у ролёх.

Музыка-співаня:
народнї піснї, інструменты, фолклор, історія музыкы.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: леґенды и казкы, їх місто у історичнум часови.
Ключові термины/
понятя
Народна казка, співанка, текст, мелодія, народна музыка, народнї інструменты, діалекты, рекрутські піснї, ансамбл народної співанкы, дувнї інструменты, струннї інструменты, казкы за звірюв, поученя, зберателї казок.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Будовляна дїдузнина - народноє декоративно-прикладноє умілство Число урокув
10 годин
Пережі знатя Матеріалы выученї у 3-4. класї, выставочнї експонаты краєписного музея, навщива родинами великых музеюв, доимы от учебных екскурзій. Серсама и формы народных умілств, фарбы, матеріалы.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Знакомство зо сферами русинського декоративно-прикладного умілства, пудпорованя изглядовань за стародавнї ремесла, выученя трудовых процесув на русинськум языкови.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Познаваня декоративных мотивув даного поселеня.
Характерноє хоснованя фарб.
Мануална дїятельность, выготовляня предметув украшеня, текстилнї вуробы. Фарбованоє сукно, выробы з керамікы, чіпкы, чижмы, выробы из скла и дерева, декоративнї выробы и спознаваня їх особеностюв.
Внуторна декорація містностюв, буторя, матеріал вуготовленя. Гляданя и збераня предметув старых ремесел.
Сістематізація и выставка зобраного матеріала.
Хоснованя традіційнуй ручнуй технікы.
Функції, естетика и декоративноє умілство народного шатя.
Візуална култура: традіційнї мотивы, декоративнї елементы.

Трудовый процес, бытя, практика:
вышываня, тканя, пряденя, різбарьство.

Русинськый язык и література:
трудові процесы на русинськум языкови, примноженя словарьного запаса.

Знаня отцюзнины и етнолоґія:
історія декоративного умілства.
Ключові термины/
понятя
Різбарьство, сукнарьство, вышываня, тканя, пряденя, кросна, гармонія фарб, фарбованя, украшеня, кожа, скло, метал, камінь, сукно, чіпкова кераміка, домотканоє сукно.





Проґноза резултатув розвоя на кониць дваручного цікла
Ученик добрі научить ся русинськуй сімволицї (прапор, герб, гімн), історії перестягованя предкув.
З помочов мапы ученик научить ся познавати краины, мадярські села и вароші, де жыють Русины.
Выучить традіційнї їдїня, што ся капчавуть ку сятом.
Научить ся, як ся називавуть предметы реґіоналного народного шатя, сукно, мотивы декоративнуй мінты, музыкалнї інструменты, предметы прикладного умілства.
Ученик выучить способы ґаздованя, серсаму, старі ремесла. Ученикы, выступавучи на концертох активно хоснувуть выученї співанкы, леґенды, переказы, активно зучастнювуть у изглядованю кореоґрафії танцюв.
Ученик познає и знає характерізовати традіції, обычаї и дїйства, што капчавуть ся ку реліґійным и календарьным сятом.
Курто устно знає цітовати выученї казкы, леґенды. Активно зучастнює ся у выготовленю вшелиякых предметув.

7.-8. класа

Главным завданём изученя предмета русинськуй етнолоґії на сёму етапі є розвуй фундаменталных зналостюв, закріпленя и розшыреня вже добытых основных компетенцій. Ученикы сякого віка чим раз майглубже розумівуть важность слїдованя сосполным нормом. У резултатї хованя націоналнуй самосвідомости и патріотізма в ученикох формує ся приязаность ку своюй націоналности и мадярськуй културі, а также - приязаность ку руднуй земли, отцюзнинї, народови и нації, гуманноє поведеня, самокрітика. У процесови хованя самозахраненя и сосполнуй свідомости ученикы чымдале ставуть майчутливыма ку своюй околности, выроблявуть ся у ных обычаї захраненя околности, чимдале їх майлегше стає ініціовати ку сполному дїятельству, направленому на захраненя околного стредка.

Ученикы дале знакомлять ся з духовнов и матеріалнов културов Русинув Мадярщины: народнов архітектуров, ґаздувством своїх предкув, народныма вірованями, традіційныма їдїнями. Знакомлять ся также из творами русинського народного умілства, переказами, леґендами, історіями за стародавнїй світ и минулость русинського народа.

Розшырювуть ся знатя ученикув за націоналноє формованя обывательства Мадярщины, дає ся можность учеником познакомити ся з тотыма пунктами націоналного закона, што ся тычуть ёго особы. Ученикы знакомлять ся з представителями русинськуй націоналности на містных и реґіоналных уровнёх, інтересувуть ся сосполным жывотом из масмедій.

Розшырювуть ся знатя ученикув за Русинув, што жыють у иншакых краинох світа, за їх дїятельство, возникать желаня їх изглядововати и познавати (хоснованя інтернета).

Ученикы ативно зучастнювуть ся у містных сятох, селськых праздникох, русинськых акціёх, в учебных и языковых конкурсох реґіоналного и вседержавного уровня.

Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Знатя за минулость русинського народа Число урокув
10 годин
Пережі знатя Націоналнї сімволы, історія минулости.
Ховавучі и
розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы
Помуч добытя знань за Русинув, што жыють у нашуй краинї и у світї, за їх вандрованя и поселеня.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Славянські племена, обща історія, важнї історичнї особы. Русины у стредкови славян, култура писемства. Подобность и розлука.
Перва славянська держава, славянська отцюзнина. Значеня понятя славянськый/Славянин.
Днешнёє положеня славян у Европі, а дале Русинув. Дїятельство Кирила и Методія, познаня и похопеня їх місіонерського дїятельства.
Діспозіції возникненя славянського писемства. Русины у середнёвіку и новому часї: култура и просвітительство.
Прибытя Русинув у Мадярщину, їх капчаня из иншакыма славянськыма племенами, націоналностями.
Історичнї и днешнї словацько-русинські капчаня. Выученя и похопеня понять Русин, Рутен.
Ґеоґрафія:
хоснованя атласа, Русины у світї.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: сполный жывот націоналностюв у рузнї вікы, славяны Великуй Моравії.

Русинськый язык и література:
Кирил, Методій, кирилиця, славянськоє писемство.
Ключові термины/
понятя
Праотцюзнина, вандрованя/міґрація, населеня, місіонеры, Кирил, Методій, старославянськый, паденя імперії, основаня державы, писемство, золотый вік, славянськый/Славянин.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Відомости за Русинув Мадярщины давно и днесь (ґаздувство, ремесло, самодостаточнї родины) Число урокув
15 годин
Пережі знатя Знатя из пережых клас: ґаздувство, лїсноє ґаздувство, селськоє ґаздувство, годованя скота.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Сферы ґаздувства Русинув Мадярщины, похопеня важности лїсного ґаздувства, познаваня кіпув самодостаточности. Ініціація гляданя діалектув.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Познаваня ґаздувства Русинув нашуй краины (годованя скота, рощеня ростлин), лїсного ґаздувства (лїсорубнї роботы, обробленя дерева, збераня лїсных ягод).
Познаваня містных професій/ремесел: дротарьство, склярьство, вапнарьство, углярьство, плетеня кошарув.
Познаваня методув рощеня и переробленя зеленины и овочув.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: робота у панськых лїсах, на панськых нивах.
Методы конзервованя.
Збераня інформації: музей народнуй архітектуры и бытя, музеї, книгы, інтернет.
Родинна и колективна праца, познаваня їх ролї (скубаня піря, різаня свинї, украшеня майового дерева, браня урожая, вареня леквара, жниво, лущеня тенґерицї).
Обычаї вубраня пары, місто и діспозіція: розвіяня, игры. Собираня веселых історій, сказателюв історій, танцюв, музыкы. Робутнї піснї, похопеня важности сосполнуй єдности.
Жывот и сітуація націоналностюв днесь у Мадярщинї и Европі. Націоналнї представительства (Вседержавноє Русинськоє Самосправованя).
Ґрекокатолицькі церьквы.
Свідомоє хоснованя інтернета про здобытя інформації.
Музыка и співы:
тіпы народных співанок, музыкалноє сопроводеня.

Драма и танець:
елементы народного танця, хореоґрафія.

Русинськый язык и література:
примноженя словарьного запаса.
Ключові термины/
понятя
„Товты”, товт-друтарь, ґаздувство, гурськоє ґаздувство, скубаня піря, жниво, різаня свинї, дутя скла, вуглярьство, вапнарьство, плетеня кошарув, браня урожая, сушеня.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Културна дїдузнина, роля реліґії и віроисповіданя, познатї люде Число урокув
13 годин
Пережі знатя Церьковнї и календарнї сята, націонална особость, історичнї знатя, язык.
Ховавучі и
розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы
Історичнї подїї, што ся тычуть Русинув, глубшоє познаня сят и традіцій.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Характеристика познатых люди, історичных особ, обычных люди, їх роля у формованю русинськуй меншыны.
Поровнёваня минулости и днешнёсти, културы, реліґії, сполного жывота націоналностюв.
Познатї люде, історичнї особы, Русины и Великый Князь. Зучастненя Русинув у вызволнуй войнї Раковція, „майвірный народ”.
Бесїды, діскусії за русинську днешнёсть.
Роля реліґії и віроисповіданя, індивідуалнї розлучности межи людьми.
Познаня пудкарпатськых русинськых реґіонув, познатї люде: модерновоє умілство Енді Варголы, Гімн и Вручаніє Александера Духновича.
Тексты красного писемства, вузначнї подїї, аналіз філмув з позіції позераня історичных фактув.
Візуална култура: украшеня народного шатя, малюнкы, мінты, мотивы.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: вызволна война Раковція, вызначеня часа.

Мадярськый язык и література:
похопеня и аналіз текста.
Ключові термины/
понятя
Вірность, народ, князь, познатый чоловік, реліґія, особости віроисповіданя, елементы украшеня, націоналный гімн, Вручаніє.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Хыжа, місто обывательства; люде, што жыють у хыжи Число урокув
15 годин
Пережі знатя Народноє будованя жытла, буторя, предметы хоснованя.
Ховавучі и
розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы
Представленя горськых поселень, порівнёваня їх з низинныма поселенями. Функції ґаздувськых містностюв.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Село, варош, горська містность - розпознаваня розлучностюв средка.
Гурські поселеня и їх тіпы.
Порівнёваня гурськых тіпув из низинныма поселенями. Музеї народнуй архітектуры и быта, краєписнї музеї, їх навщива, міста храненя націоналных цїнностюв.
Функції ґаздувськых містностюв: пивниця, стайні, хлїв и т. д. Тягный скот и серсама, што капчать ся ку їх роботї.
Природна краса, історичнї цїнности міста обывательства, їх збераня, аналіз, сістематізація.
Мерькованя за русинськыма вусловленями дома и у школї. Выучованя русинськых ґеографічных названь поселень. Рудноє село, старі улицї, названя земелных дїлянок, горы, долины, полонины.
Подїленя праци у родинї, роль вутця и матери, честованя старшых.
Ґеоґрафія:
поселеня, ґеоґрафічна діспозіція, хоснованя мап.

Візуална култура: малёваня, ілустрації, архітектурнї планы, музейнї цїнности.

Русинськый язык и література:
умноженя словарьного запаса, названя жывности, поміщеня, функції.
Ключові термины/
понятя
Низина, гурська містность, пивниця, яма, нива, полонина, стайнї, хлїв, етноґрафія, музей, захраненя цїнностюв, будованя, сполный жывот, подїленя праци.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Природна и будовательська дїдузнина Число урокув
13 годин
Пережі знатя Дїдузнина Русинув, особости будованя, декоративноє умілство.
Ховавучі и
розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы
Хованя честованя природнуй и будовательськуй дїдузнины.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Деревлянї церьквы, особости будованя.
Познаваня прикладного умілства: жывопис, умілство по дереву, скулптура.
Ґрекокатолицькоє віроисповідованя, особости церькувного декора, позераня у минулость.
Народноє умілство, роля натуралных матеріалув у народнум умілстві.
Творы народного умілства, што ся капчавуть ку ремеслам:
сїрак, гуня, бекеч, пастушна палиця, рожок, плетенї кошары, домотканоє сукно.
Творы русинськых писателюв и поетув у нашуй краинї и за ї гатарами.
Музыкална дїдузнина: народна музыка, народнї інструменты, култура танця.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: історична роля реліґії, церьквы.

Візуална култура: жывопис, скулптура, різба по дереву, декоративноє
Куртоє представеня творув познатых писателюв и поетув. умілство.

Музыка и співаня:
народна музыка, народнї інструменты.
Ключові термины/
понятя
Різба по дереву, деревляна церьков, реліґія, католицькый, сїрак, гуня, бекеч, народна музыка, народнї інструменты.







Проґноза резултатув розвоя на кониць дваручного цікла
Знатя за давнї виды труда и народнї ремесла, за родиннї и сосполнї роботы.
Ученик активно зучастнює ся у русинськых націоналных акціёх, релїгійных сятох, познакомить ся из обычаями и традіціями вызначных дат.
Научить ся розпознавати особости народного шатя, каждоднёвоє и сяточноє, мужськоє и жунськоє, про молодых и старых люди.
Ученик валовшен роспознавати и росказовати за ролї у родинї. Знає традиційнї русинські їдїня и їх інґредіенты.
Знає и честує націоналнї сімволы. Познає реґіоны бываня Русинув, ґеографічноє положеня поселень, знає находити роздїл межи гурськыма и низинныма поселенями.
Научить ся роспознавати діалекты поселеня и літературный язык. Є активным участником у дїлї честованя и передаваня далшым ґенераціём традіцій, што капчавуть ся ку праздникум.
Валовшен на репродукцію старых обычаюв и занять. Хоснує выученї співанкы, танцї, драматичну игру.
У містностёх забавок ученикы готовлять предметы народного прикладного умілства, зучастнювуть ся у школных конкурсох и праздникох.
Упознає ученик особ сосполного жывота містных и отцюзняных Русинув, самосправованя, сосполнї орґанізації и їх представителюв, формы масмедій, творы про читаня (леґенды, повіданя, балады). Ученик стає отвореным ку културі и сосполным характерностюм вшыткых иных націоналностюв и народув.
РУСИНСЬКА ЕТНОЛОҐІЯ

Основна цїль предмета русинськуй етнолоґії є формованя особного и сосполного ідентітета и происхоженя. Главным завданём є познаня історичнуй минулости Русинув Мадярщины, дїдузнины и захраненя їх духовнуй и матеріалнуй културы, віроисповіданя, обычаюв и традіцій.

Познанём цїнностюв минулости и традіційнуй културы мы даєме помуч учеником про похопеня своюй приналежности ку націоналности, котра не має материнськуй краины.

Учебный матеріал предмета базує ся на історії русинського народа, ёго вандрованя и поселеня, історії културы и асімілації у вшелиякі сосполности. З помочов матеріала предмета ставить ся главна цїль изглядованя и глубшого познаваня Русинув Мадярщины, а пузднїйше Европы и краин за Великов Млаков. Ученикы мають знати своє происхоженя, історію, традіції и сістему цїнностюв своюй родины. Знатя и хованя любови ку свому вузькому стредкови є вєдно и хованём любови ку отцюзнинї, котру Русины собі даколи „вубрали”.

Главна цїнность учебного матеріала - честованя и любов ку своюй націоналности, познаня, захраненя и збулшеня індівідуалных цїнностюв „найденого міста обывательства”. Предмет, одтворювучи тематичнї єдинкы з ключовыма компетенціями, не лем дає нові знатя, айбо и ініціює розвуй особности. Ховать толерантность, емпатію, солідарность, честованя ку минулости и предкум, отвореность ку иншакым културам и языкум (беручи на позур особости віковуй катеґорії ученикув). Матеріал предмета пробуджує честованоє одношеня ку отцюзняным и загатарным Русинум, мадярськуй нації и ушыткым иншым націоналностюм.

У резултатї быстро ростучуй асімілації чим дале булшу ролю у розвою и передачі языка, културы, ідентітета тримлють націоналнї інстітуції. Завданя хованя и вошколованя тримлють не лем у передачі інформації, айбо и розвою рузнокіпных знань и здібностюв, напримір: самоідентіфікації, розсудливости, отворености ку науком и умілством, досягненём майвысшых резултатув у керетох реалных можностюв.

Майглавнов образователно-політичнов цїлёв націоналностюв є пудпорованя такої сістемы вошколованя и хованя, котра є доступнов про каждого. Хоснованя языка на высшум уровню, розвой містных діалектув и обычаюв, знатя історії и днешнёсти - йсе вшыткоє є частёв націоналнуй самосвідомости.

У днешнюм світї вошколованя через людські капчаня є натулько важныма, ги здобытя знань и інформації, а также розвуй стратеґій дїятельства. У тот же час треба мати на позорі, што в резултатї асімілації, образователнї інстітуції не годнї базовати свою роботу на знатя ученикув, котрі они дустали дома. В інтересох резултативности вошколованя сяка сітуація має одображати ся у вузначеню розвивавучых компетенцій и содержаню общуй освіты.

9-10. класа

Завданём предмета русинськуй етнолоґії у 9-10. класї є розвуй языковуй комунікації, закріпленя знань за духовну и матеріалну културу, історію націоналности, розвуй ідентичности, змуцненя приязаности ку русинськуй сполности, а также розвиваня компетенцій про выбор фаха.

Предмет русинськуй етнолоґії основаный на історії, розвої сосполства, історії културы, ґеоґрафічному положеню и модерных капчанёх русинського народа, а з иншакого бока на історичнуй минулости, матеріалнуй и духовнуй културі Русинув Мадярщины. Єдна з майглавных сфер розвиваня сёго предмета є хованя націоналнуй самосвідомости и патріотізма, в резултатї котрого ученикы потребным кіпом розумівуть став русинськуй націоналности, актуалнї проблемы, а также знавуть сформуловати задачі, котрі односять ся ку захраненю націоналного ідентітета. Ученикы честувуть културнї традіції рузных народув. У процесї моралного хованя в ученикох ся обявлять усвідомленя повинностюв и похопеня сутности сосполнуй отповідалности. У ходї хованя демократії и горожанства ученик зачинать хапати особну отповідалность за захраненя русинськуй общины. На урокох русинськуй етнолоґії в ученикох муцнїє ся чуство отповідалности за иншых, предмет учить їх даваню помочи и волонтерству. При хованю раціоналного хоснованя околного стредка ученик научить ся розуміти сутность даякых ґлобалных проблем и локалных дїй, а также капчаня індивідуалного жывота. Научить ся розуміти ролю традіцій у основаню гармоничного и довгого жывота. У період выбора фаха ученик досягне до того, што буде мати реалнї знатя за свої возможности, наклонности. Путём соціалных и горожанськых ключовых компетенцій ученик становить ся отвореным ку діалоґу межи людми и културами. Свідомость ідентітета ученикув буде мати реалный фундамент. Путём ефективного и самостойного вошколованя ученик научить ся давати обєктивну оцїнку властнуй роботї, знає найти про себе майоптималнї образователнї можности.

Ученик научить ся высловлёвати свої думкы, предложеня на языкови своїх предкув, бізувно хосновати даный націоналный язык у процесї добытя інформації. Хоснує также язык при рузных тіпох комунікації, кіпох бесїды и комунікаційных техник. У ходї бесіды вадь діскусії знає отстояти, вадь поправити свою точку позераня. Ученик знає читати и розуміти друкованї и електроннї літературнї, научно-популарнї и публіцистичнї тексты. А также знає вызначити и проаналізовати структуру и содержаня текстув хоть якых жанрув и призначень. Критичным кіпом зучастнює ся у добытю и передачі інформації отповідно ку жанром інформаціонно-комунікаційного сосполства. Ученик розуміє содержаня и сутность літературных и научно-популарных текстув. Знає самостойно творити тексты и писемно (на папірёви вадь електронно) формовати свою гадку на ушыткі важнї про сосполный жывот темы. Ученик стремлить ся ку твореню текстув, котрі требувуть збераня булшого матеріала и булшой самостойнуй роботы. Знає нормы ґраматикы и самостойно валовшен хосновати пудручну літературу. Путём хоснованя знать з общуй ґраматикы ученик знає порувнёвати особости материнського и иностранного языкув.

Ученик є отвореным ку діалоґу межи людми и културами. Вусловлять свою точку позераня за вопросы, што тычуть ся общины и сосполства. В ученикох формує ся націонална самосвідомость и приязаность ку отцюзнинї и Европі, котрі мавуть пуд собов реалну основу и знатя. Ученик добрі розуміє културну многокіпность европейськых краин, народув и націоналностюв, а также ролю естетикы у каждоденнум жывотї. Знає обєктивно оцїнёвати свою роботу, и при необходимости просити совіта, інформацію, вадь пудпорованя.

Тематична єдинка/ Ціль розвоя Русины на теріторії історичнуй и днешнюй Мадярщины Число урокув
10 годин
Пережі знатя Історична минулость, однайденя отцюзнины.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Пудпорованя умноженя знань за судьбоноснї етапы жывота Русинув. Розвуй комунікаційных способностюв (вопросы гаданя и позіції за історичну минулость).
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Позераня у історичну минулость. Славянські народы у епоху вандрованя народув. Формованя русинськуй самосвідомости. Александер Духнович -будитель русинськуй націоналнуй свідомости.
Заснованя первых русинськых школ, русинська азбука.
Сполный жывот націй, взаємноє пудпорованя пуд час великых и вызволных воєн.
Порувнёваня історичных мап рузных епох, вузначеня змін. Особости става Русинув.
Спознаваня сосполного розвоя Русинув у історичнуй Мадярщинї до Тріанонського Договора.
Русинськый язык и література, мадярськый язык и література: комунікація, познатї особы у русинськуй и мадярськуй літературі, їх значеня.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: історичні епохы.

Ґеоґрафія:
мапы, ґрафіконы.
Ключові термины/
понятя
Верецькый перелаз, Хуст, Ужгород, Мукачово, обороннї паланкы/валы , Лаборець, Русин, Рутен, вызволна война пуд веденём Раковція, Ілона Зрінї, Украина, Галичина, Уґоча, Мараморош, ґрекокатолицькый/ґрекокатолик, Тячово, ліжник, сорочка, Александер Духнович.
Тематична єдинка/ Ціль розвоя Русинська етноґрафія Число урокув
20 годин
Пережі знатя Знатя народных традіцій, ґеоґрафічноє положеня Русинув, особости теріторій Мадярщины, де жыють Русины.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Помуч у реалізації проектув и изглядовательськых робут за обычаї, традіції русинськых поселень и фамілій, народноє шатя, їденя, народнї співанкы и традіції будованя жытла.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Етноґрафічна изглядовательська робота. Готовеня реферата. Познатї особы у містох обывательства ученикув, познатї будовлї, традіційнї занятя.
Русинські трідіції у етноґрафії ґрекокатолицькуй реліґії (Ласло Шашварі). Куртый обзор и похопеня давнїх и днешнїх обычаюв. Русинськоє націоналноє шатя, техникы вышываня, характернї фарбы. Особости містного націоналного шатя. Вуготовленя малюнкув.
Фолклор, народнї танцї, балады.
Розпознаваня особостюв народнуй музыкы, народных музыкалных інструментув, казок, балад, співанок. Обычаї їденя давно и днесь. Традіційнї стравы, збераня рецептув.
Русинськый язык и література:
комунікація, умноженя словарьного запаса.

Култура кіно и масмедії: філмы, націоналноє ТВ, проґрамы.

Музыка и співаня:
празничнї співанкы.

Візуална култура:
Історія умілства
Ключові термины/
понятя
Познатї даты, сталї сята, міниві сята, етнічнї ґрупы, націоналности, народнї обычаї, земледїлство, ручна робота, поселеня, народноє будовательство, култура жытла, народноє шатя, народнї умілства, книга рецептув, народноє вірованя, ґрекокатолицькоє віроисповіданя, балады, народна музыка, народнї танцї.
Тематична єдинка/ Ціль розвоя Русинська література Число урокув
20 годин
Пережі знатя Знатя за верші, співанкы, куртї історії, повіданя.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Пудпорованя познаваня історії Русинув через літературнї творы, помуч про похопеня вершув и літературных творув. Розвой ідентітета, змуцненя приязаности ку свому коріню.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Русины и історії літературы. Формованя властнуй думкы. Літературнї творы за Русинув.
Розміщеня событїй, явлень, предметув и особ у часовому порядку.
Народна творчость Русинув. Народна музыка, народнї казкы, балады.
Іштван Удварі: Русины. Няговська постілла.
Йоан Чорный/Фекете: Шайовпалфаласькый ірмолоґій. Андраш Ш. Беденек: Gens fidelissima: Русины.
П. Роберт Маґочі: Історія нашуй отцюзнины и карпатськых Русинув.
Відомости за Пудкарпатя, праотцюзнины Русинув. Стріча з писателём Шандором Ковачом, бесїда, формованя самостойных вопросув за жывот Русинув у Пудкарпатю.
Тексты красного писемства, познатї подїї, аналіз філмув з точкы позераня історичнуй правдивости.
Мадярськый язык и література, русинськый язык и література: особости народных казок, балад, історичнї уривкы, комунікація.

Култура кіно и масмедії:
філмы, ТВ проґрамы.
Ключові термины/
понятя
„Gens fidelissima”, Пудкарпатя, Александер Духнович, Ференц Раковцій ІІ., балады.
Тематична єдинка/ Ціль розвоя Умілство Число урокув
16 годин
Пережі знатя Основы русинського умілства, знакомленя з русинськыма малярями.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Пудпорованя оріентації ученикув у русинськум умілстві, упознаня характерных стілув. Умноженя знань за познатых умілцюв.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Основаня русинськуй школы жывописа (Бейла Ерделїй, Йосиф Бокшай, Федор Манайло, Русинськый „Барбізон”.
Творы русинськых жывописцюв. Навщивованя выставок. Зображеня Русинув у творох прикладного умілства. Аналіз образув.
Збераня інформації за жывот и творчость русинськых жывописцюв.
Русинська будовляна дїдузнина.
Збераня матеріала за деревлянї церьквы.
Мадярськый язык и література, русинськый язык и література: комунікація, умноженя словарьного запаса.

Русинськый язык и література:
стіл русинського жывописа.

Візуална култура: естетично-умілські знатя.
Ключові термины/
понятя
Націоналность, будовлянї формы, історичнї епохы, стіл, самосвідомость, Атаназ Фединець, родина Манайлув, Андрей Бровдій, Енді Варгол, Михаил Голошняї.


Проґноза резултатув розвоя на кониць дваручного цікла
Ученик знає за праотцюзнину Русинув, славянські народы, краины, де жыють Русины.
Познає майважнї елементы и подїї културы и історії русинського народа.
Знає цїнности віроисповіданя и народного умілства своюй націоналности.
Ученик выучить вызначеня понять етноґрафія и етнолоґія. Упознає духовну и матеріалну културу Русинув.
Муцнїє націонална самосвідомость ученикув, котрі активно зучастнювуть ся у храненю и формованю традіцій.
Ученик честує културу и традіцію иншакых націоналностюв.

11-12. класа

Матеріал предмета русинськуй етнолоґії за 11-12. класу є направленый на поглубеня переже дустатых знань. Основный акцент ся ставить на компетенціёх, што требувуть ся про выбор фаха.

В основі предмета русинськуй етнолоґії лежать історія русинського народа, розвуй сосполства, історія културы, ґеоґрафія населеных Русинами теріторій, днешнїй став Русинув, а также історична минулость Русинув Мадярщины, їх матеріална и духовна култура. Єдна з основных цїлюв розвоя предмета є хованя націоналнуй самосвідомости и патріотізма, у резултатї чого ученикы правдиво розумівуть и оцїнювуть став своюй націоналности, ї актуалнї проблемы, а также знавуть сформуловати дїї и завданя, што ся капчавуть ку захраненю націоналного ідентітета. У процесї моралного хованя в ученикох возникать чуство повинности, они розумівуть значимость індівідуалнуй и сосполнуй отповідалности. У ходї хованя демократії и горожанства ученик усвідомлять особну одповідалность за захраненя русинськуй общины. На урокох русинськуй етнолоґії в ученикох муцнїє чуство одповідалности за иных, предмет учить їх на даваня помочи и волонтерство. При хованю раціоналного хоснованя околного стредка ученик научить ся розуміти сутность даякых ґлобалных проблем и локалных дїй, а также капчаня індівідуалного жывота. Научить ся розуміти ролю традіцій у основаню гармоничного и довгого жывота. У період выбора фаха ученик достигне до того, же буде мати реалнї знатя за свої можности, наклонности. Путём соціалных и горожанськых ключовых компетенцій ученик становить ся отвореным ку діалоґу межи людми и културами. Свідомость ідентітета ученикув буде мати реалный фундамент. З помочов компетенцій естетично-умілськуй свідомости и самовыраженя ученик усвідомлять значимость містнуй, націоналнуй и всенароднуй, европейськуй и всесвітнюй дїдузнины. Путём ефективного и самостойного школованя ученик научить ся давати обєктивну оцїнку властнуй роботї, знає найти про себе майоптималнї образователнї можности. В ученикох розвивать ся чуство повинности и похопеня індівідуалнуй и сосполнуй отповідалности. Ученик познає сосполнї договореня и нормы, знає розпознавати и соотносити етичнї прінціпы окремых общин и култур.

Ученик знає розмістити мадярську и русинську културу у европськум контекстї. Знакомить ся з історіёв од епохы просвітительства ку нашым днюм, а также из жывотом и творчостёв історичных авторитетув своюй націоналности дома и за гатарами. Розуміє значимость и традіції мадярськых и націоналных праздникув. Познає праздникы календарного рока, котрі основанї на корінёх народных и реліґійных традіцій, а также обычаї, фолклорнї и літературнї творы, што капчавуть ся ку сїм праздникум. Ученик годен одтворити даскулько значимых елементув и особостюв народнуй културы русинськуй націоналности. Вун цїнить важность краєписных знань, знає історію свого міста обывательства и школы, майглавнї цїнности културнуй и природнуй дїдузнины. Знає відїти став своюй націоналности, ї актуалнї проблемы, формуловати завданя и дїї, котрі требувуть ся ку захраненю націоналного ідентітета. Ученик познає значимость націоналных култур, честує културы и традіції иншакых народув. Путём познаня традіційного (народного) жывота и обычаюв вун розуміє їх ролю у стабілности націоналности. Упознає всесвітну дїдузнину людства и майпознатї досягненя европськуй културы, а также орґанізації, котрі занимавуть ся храненём сїх цїнностюв, и значимость межинародного сотрудництва. Ученик на урокох предмета русинськуй етнолоґії познакомить ся з правами и слободами горожан, умножить знатя за повинности чоловіка, дустане інформацію за містнї и вседержавнї представництва націоналных інтересув, констітуційнї и ґарантованї законом права и слободы націоналностюв Мадярщины, юридичнї інстітуції, формы націонално-політичных и сосполных орґанізацій. Дустане общу інформацію за вшелиякі формы проявленя несправедливости и сеґреґації. Научить ся розуміти масмедійнї формы навертаня позора, аудіовізуалні формы поданя інформації, правдиво „філтровати” и хосновати содержаня дустатуй інформації. Ученик сістематично практикує вшелиякі формы устного, писемного и візуалного выраженя своюй думкы.

Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Історична минулость и днешнёсть Русинув Число урокув
19 годин
Пережі знатя Матеріалы предмета за 9-10. класы, судьбоноснї моменты жывота Русинув, знатя за пробуженя, причины и условія націоналнуй свідомости.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Помуч при формованю и высловлёваню думкы, што ся тычуть русинськуй історичнуй минулости, а также за дїї, котрі є вызначныма про судьбу русинськуй націоналности. Демонстрація жывота и става Русинув, што жыють у днешнюй Мадярщинї.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Вызначеня історичнуй ролї Русинув.
Сосполный розвуй Русинув от Тріанонського мирного договора до ІІ. Світовуй Войны.
Сосполный и політичный жывот Русинув по ІІ. Світовуй Войнї. Процес и етапы русинськуй міґрації.
Процесы формованя діалектув, говорув. Представленя особостюв хоснованя языка.
Міста обывательства Русинув у Карпатськум басенї и світї. Жывот и став Русинув днесь у Мадярщинї.
Сістема капчань Русинув, што жыють у Мадярщинї и иных державох.
Творы академика Антонія Годинкы. Творы Андраша Ш. Бенедека.
Літературнї тексты, познатї подїї, аналіз філмув з точкы позераня історичнуй правдивости.
Мадярськый язык и література, русинськый язык и література: комунікація, помноженя словарьного запаса.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань:
ІІ. Світова Война, Тріанонськый мирный договор.
Ключові термины/
понятя
Вызволна война, войны, меншына, булшость, самосправованя, новинка „Русинськый Світ”, русинська веб-сторонка, „gens fidelissima”, публикації, Тріанон.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Културна дїдузнина Число урокув
8 годин
Пережі знатя Матеріал за 1.-8. и 9.-10. класы, принесенї з дома знатя за обычаї, реліґійнї традіції, народноє шатя.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Помноженя здобытых знань за резултаты етноґрафічнуй изглядовательськуй роботы, містнї традіції, природнї цїнности міста обывательства и реліґійных традіцій.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Изглядованя Етноґрафічного атласа Карпатського басена. Природна и будовляна дїдузнина Русинув (деревлянї церьквы), творы прикладного и народного умілства.
Русинські поселеня Мадярщины, їх природнї и ґеоґрафічнї особости.
Традіційный жывот, родиннї капчаня.
Русинськый язык и література:
комунікація, помноженя словарьного запаса.
Традіції їденя у родинї и поселеню давно и днесь. Особости русинського націоналного шатя.
Захраненя и создаваня традіцій у русинськых поселенёх. Традіції иншакых народув.

Ґеоґрафія:
ґеоґрафичнї особости.

Візуална култура:
народноє шатя.
Ключові термины/
понятя
Етноґрафічный атлас, Комловшка, Мучонь, ґрекокатолицькоє віроисповіданя, область Боршод, Саболч.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Родинный жывот Число урокув
8 годин
Пережі знатя Основы родинного жывота и традіцій.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй націоналнуй самосвідомости, хованя прінціпув родинного жывота, розвуй самопознаня, змуцненя отвічателности.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Роздїленя роботы у родинї, роля матері и вутця, честованя старшуй ґенерації.
Родиннї обычаї и сята.
Завданя членув родины у процесї пудготовкы ку праздником. Гармонійнї и дружнї капчаня, хованя свідомости повинности. Сяткованя праздника Сятого Миколая. Выученя поздравных співанок и вершів. Вінчованя.
Русинські свальбянї обычаї. У чому є розлука їх од мадярськых обычаюв?
Ученик хапле ролю традіційных обычаюв у пудпорованю націоналного жывота.
Русинськый язык и література:
комунікація, помноженя словарьного запаса.
Ключові термины/
понятя
Сятый Миколай, вінчованя, паска, грудка сыра, націонална самосвідомость.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Русинська музыкална и літературна дїдузнина Число урокув
7 годин
Пережі знатя Русинська музыкална дїдузнина, народна співанка, балада, познатї композіторы, артісты, русинськый Гімн и Вручаніє.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Осмысленя цїнностюв русинськуй музыкы.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Русины у історії музыкы.
Знакомство з русинськыма музыкалныма творами. Зборникы балад и народных співанок.
Тібор Боніславськый: „Музыкалный жывот у Пудкарпатю”.
Творы будителя націоналнуй свідомости Александера Духновича.
Русинськый Гімн и Вручаніє.
Роля модерных артістув у представленю русинськуй музыкалнуй дїдузнины.
Музыка-співаня:
історія музыкы.

Візуална култура:
фоткы, выготовленя ілустрацій.

Русинськый язык и література:
конспекты.

Култура кіно и масмедії: філмы, відео.
Ключові термины/
понятя

Календарь-Алманах, Вручаніє, Дезідерій Задор, Іштван Мартон, Олґа Прокоп, квартет Годинкы.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Културный жывот русинув Число урокув
6 годин
Пережі знатя Матеріал за 9-10. класы.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Помноженя знань за актуалный културный жывот Русинув, порувнёваня мадярськуй и русинськуй народнуй музыкы. Помноженя знань за ансамблы и артістув. Розвуй націоналнуй самосвідомости, хованя честованя иншых култур.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Културный русинськый жывот у Мадяршинї и за гатаром. Дослїженя народнуй музыкы.
Взаємовплив мадярськуй и русинськуй музыкы.
Културні акції: музыкално-літературнї вечуры, вечуры памняти, фестівалі.
Націоналный Ґалаконцерт, културнї фестівалі у Словакії, Сербії и Польщі.
Совмістный жывот вшелиякых култур. Братнї капчаня, пудтримка капчань.
Музыка-співаня:
історія музыкы.

Култура кіно и масмедія: документалнї філмы, відео, ТВ.
Ключові термины/
понятя
Календарь-Алманах, Криниця, Міджілабірцї, Дом Традіцій, Тібор Боніславськый, Дежё Задор, Іштван Мартон, Петро Лінтур, Бейла Барток.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Націоналнї и горожанські права и слободы Число урокув
12 годин
Пережі знатя Матеріал за 9-10. класы, самостойноє школованя, збераня інформації, інформація з масмедій, відомостї за духовну културу Русинув.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Права и слободы горожан, помноженя знань за повинности чоловіка, представленя інформації за містнї и вседержавнї представництва націоналных інтересув, констітуційнї и ґарантованї законом права и слободы націоналностюв Мадярщины, юридичнї інстітуції, формы націонално-політичных и сосполных орґанізацій.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Положеня Русинув у Мадярщинї и світї. Політичнї, правові и културнї представництва.
Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськоє Културноє Общество, Вседержавна Асоціація Русинув Мадярщины.
Формулованя гадкы за окремі націонално-політичнї вопросы. Познатї люде, історичнї особы, роля обычных люди у формованю русинськуй націоналности и пробуженю націоналнуй самосвідомости.
Зучастненя у роботї орґанізацій у пудготовцї и проведеню акцій. Історична Мадярщина, Пудкарпатя - праотцюзнина Русинув. Нова констітуція и вопрос націоналностюв.
Які зміны про націоналности принюс CLXXIX. закон за права и слободы націоналностюв, котрый вступив у чинность 1. януара 2012. рока.
Можности, предоставленї ЕС про розвуй націоналного вошколованя. Конкурснї ґранты ОПСО (Оперативнуй Проґрамы Соціалного Оновленя)
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: актуалнї націоналнополітичнї вопросы.

Култура кіно и масмедія: документалнї філмы, відео, ТВ.
Ключові термины/
понятя
Закон за націоналности, Рондо (ТВ), радіо, Русинськый Світ, публикації, Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Столичноє Русинськоє Націоналноє Самосправованя, містнї и реґіоналнї націоналнї самосправованя.



Проґноза резултатув розвоя на кониць дваручного цікла
Ученик знає історичну ролю, цїнности и традіції Русинув, котрі жыють у Мадярщинї, Европі и Америцї.
Про ученикув стане потребностёв знаня и захраненя націоналного фолклора, музыкы, умілства, обычаюв и традіцій.
Похоплять важность исполненя завдань у родиннум и соціалнум жывотї.
Ученикы знавуть, як ся отразили на русинськуй націоналности сосполно-політичнї и соціалнї зміны, што ся стали по 1945. рокови. Познавуть майважнї моменты історії мадярськуй державы и русинського народа, познатых особ мадярськуй и русинськуй історії. Знавуть за днешнёє положеня, став, можности, права и слободы Русинув Мадярщины.
Ученик владїє сформованов самосвідомостёв. Честує иншакі народы и націоналности.
РУСИНСЬКЫЙ ЯЗЫК И ЛІТЕРАТУРА
(про школованя языка, додаточного хованя, образованя и преподаваня націоналного языка)

1-4. класа

Основна цїль предмета русинського языка и літературы є розвуй материнськоязычных комунікаційных знать, похопеня понять, чуств, фактув и думок, їх устноє и писемноє выраженя, розуміня устных повідань, бесїдованя, читаня и похопеня текстув за індівідуалныма требованями. Ёго непрямым завданём є формованя ідентичности и усвідомленя походженя особыстости, честованя културнуй таркатости, пробудженя інтереса ку языкум и културум.

Хованя русинського языка и літературы у младшому школному віцї грає основну ролю у формованю и розвою ключовых компетенцій. Спераня на сїх знатёх дає можность активного прийнятя русинськуй націоналнуй културы, сосполно-соціалноє взаимодїятельство, формованя ідентітета особности, самостойноє добытя знань и школованя.

Вуходячи з самобытности предмета, важным завданём є розвуй языковуй и літературнуй културы, пудготовка и практика методув и техникы самостойного вошколованя, а также розвуй критичного и лоґічного мысленя.

Подалшыма важныма завданями хованя русинського материнського языка є ефективный розвуй основных навичок, котрі мусайнї суть про самостойноє хоснованя устнуй и писемнуй комунікації, навчаня методув хоснованя языка у вшелиякых сферох модерного сосполства, а также постоянна и многобучна языкова практика.

Одповідно требованём націоналностюв Мадярщины, средком у навчалнум планї предмета русинського языка и літературы є розвуй читаня и похопеня текстув. Ученикы младшых клас знавуть націоналный язык на рузных уровнёх. Завданём учителя є хоснованя языка у вшелиякых сітуаціёх на чим раз майвысшум уровню, а также будованя и пудпорованя спокуйнуй и мотивовануй околности.

Націоналноє базовоє вошколованя реалізує общиі цїлї и завданя школного хованя и образованя, а также застачать науку на націоналнум языкови, познаня духовнуй и матеріалнуй културы, хороненя традіцій, формованя ідентітета. Знатя языка є мусайным условіём приязаности ку націоналности.

1-2. класа

Вступна часть базового хованя и образованя у дїтёх, які вступавуть у школу, боронить и розвивать отвореность и інтерес ку новым знатюм и навчаню. Застачать ся переход од игрового дїятельства ку научалнуму, у тот же час дїти учать ся принимати своє окруженя, околичну природу, сосполнї капчаня, а пузднїйше и сосполнї цїнности. Мотиваціёв сёго школного періода є інтерес. Дїтина из націоналного средка годна двигати ся от інстинктивного хоснованя языка, якый чує дома у фамілії, ку свідомому хоснованю языка. Ї емоціоналноє и моралноє мысленя пуднимать ся на такый уровень, коли у чутых и читаных казкох, історіёх она научить ся роспознавати основнї людські сітуації. Познає понятя добра и зла, пудключать ся ку бесїдум на сякі темы. Отворять про себе, што люде говорять на рузных языкох, и мавуть рузнї звычаї. З помочов ролёвых забавок дїтина зучастнює ся у самопознавалнуй практицї розвоя чуства рітма, културы руха. Ученик научить ся, напримір, одтворювати у памняти особыстї знатя и доимы, выражати свою думку, чуства, котрі капчавуть ся ку прочитаным казкум. Має можность вупробовати двиганя тїла, многі формы ручнуй и умілськуй праци, знає дотычно ку ним простыма словами вуражати свої доимы и опыт. У процесї читаня розвивать ся словарьный запас, зналости розпознавати языкові и лоґічнї капчаня, высновкы. Ученик у процесї наученя дустає опыт за то, як мож учити ся бавлячи ся. У каждоднёвый порядок дня ученика помали входить исполненя школных завдань и росподїл часа. У дешнюм ціфровум світї уже у младшум школнум віцї возникать и розвивать ся інтерес ку хоснованю предметув інформативно-комуніціційных технолоґій. Ученикы научать ся цїлонаправлено хосновати сякі технолоґії, як у школї, так и волный час.

У вступнуй части образованя моралноє мысленя ученика досягне уровня, наколи ёго способ жывота отповідать выманю ближнёго окруженя, вун знає хосновати общепринятї формы людськых капчань. Знає, як має вести ся дїтина, брат вадь сестра, цімбор. Ученик знає русинські націоналнї обычаї и традіції свого міста бывательства и реґіона, отповідно свому інтелектуалному уровню познає сімволы русинства и Мадярщины. Вузнає и розуміє, же Русины не мавуть своюй материнськуй державы. Вун знає своє місто у сполности, знає сотрудити, розуміє важность основных норм. Ученик зучастнює ся у простых бесїдох, отповідно індівідуалным можностюм знає читати простї тексты, розумівучи їх содержаня, помали розвивать ся техника писаня, знає хосновати дакулько простых ґраматичных правил. Школаш знає тримати простї сосполнї правила, зучастнює ся у сполнум дїятельстви. Усвідомлять націоналнї языкові и културнї преференції, познає и засвоює основнї нормы сполного жывота у родинї, школї, сосполстві. Знакомить ся з родинныма сятами и традіціями. Уже має опыт за то, што позад школов суть иншакі можности самообразованя и научаня: бібліотека, медії, інтернет, DVD, телефон.

Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Восприятя и розуменя бесїды Число урокув
52 годин
Пережі знатя Школна готовость.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Основаня розуменя в устнуй комунікації, застаченя бізувности языковых контактув у данум окруженю. Капчаня и точноє розуменя простых слов.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Правилноє дыханя при бесїдї. Чиста артікулація звукув, мерькованя за правилнов інтонаціёв и акцентом. Примноженя словарьного запаса, розвуй бесїды з помочов образчикув, ілустрацій и текстув. Правилноє акцентованя, практика авдіованя. Розуменя устнуй бесїды, артікулація, акцент, правилноє вуговорюваня.
Діалоґ, ґрупові бесїдованя, сітуації бавкы, почливоє обертаня ку доростлым и єднолїткум, правилноє хоснованя форм кланяня. Самопознавалнї упражняня, представеня на тему «Я є, звати ня, кулько менї рокув, моя родина».
Ученик
- красно вуговорює слова;
- розуміє простї фразы, куртї інструкції учителя;
- хоснує языкові формы почтивого представеня, обертання, кланяня;
- капчать ся ку сполнум дїятельству;
- орієнтує ся у вузькум окруженю сосполных капчань;
- зучаснює ся у сосполных завданёх.
Музыка и співаня; фізкултура и спорт: правилна техника дыханя, рітм.

Візуална култура:
образы, изображеня дїятельства на образох з помочов малёваня, фотоґрафії.

Мадярськый язык и література:
акцент, правилноє
Отличности у мадярськум и русинськум языкох. вуговорюваня, казкы, приказкы.

Русинська етнолоґія: представеня близького окруженя через сітуаційнї упражняня (фамілія, село, школа).

Драма и танцї:
сітуаційнї забавкы.

Етика:
самопознаня, представеня, я сам.
Ключові термины/
понятя
Акцент, звучность, осанка, рітм, мелодика, міміка, павза, просьба, кланяня, благодарность/дякованя, представеня, оберненя.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Знатя бесїды Число урокув
52 годин
Пережі знатя Школна готовость.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй капчань содержаня, стіла, звучаня и силы выраження бесїдованя, подалшый розвуй бесїды и похопеня.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Розвуй бесїды, твореня устных текстув. Курта формулація фраз, вопросув, просьб на націоналнум языкови.
Знатя и хоснованя языковых елементув форм кланяня, прощаня, представеня. Вухоснованя мотіваційных ілустрацій, сітуацій, вершув, співанок, приказок у языковых сітуаціёх.
Формулація простых вопросув, желань.
Кланяня, представеня, знатя елементув почтивости. Бесїды на тему «Школа и класа».
Ученик
- отвореный, любознателный ку бесїдным темум;
- владїє мусайныма знатями, словарьным запасом про бесїдну практику;
- ёго практичнї знатя досягли отповідного уровня;
- ёго самоувіреность, смілость бесїдованя помали розвивать ся.
Візуална култура: образчикы, ілустрації.

Музыка и співаня:
рітм, темп, мелодія.

Математика:
стороны світа.

Русинська етнолоґія: містнї вершы, казкы, приказкы.
Ключові термины/
понятя
Буква, звук, звук бесїды, історія, казка, слово, реченя, прошу, дякуву.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Пудготовка читаня Число урокув
50 годин
Пережі знатя Школна готовость.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Выученя сістемы буквох, основы техникы читаня.
Знатя/виды дїятелности Требованя Пункты капчаня
Знакоменя з сістемов буквох, буквы кирилицї, звук и буква, склад, слово.
Выученя елементарного словарьного запаса, якый потребный ку читаню, формованя знать капчаня букв при читаню. Читаня наголос, правилноє вуговорюваня, нахоженя и исправляня хыб техникы читаня. Читаня слов и куртых текстув. Розуменя простых речень, устноє передаваня похопеного,
практика содержателного голосного читаня.
Тема „Наш дом, наша квартель, нашоє місто бывательства”.
Ученик
- проявлять інтерес и мотивацію ку читаню;
- владїє мусайныма схопностями ку роспознаваню и капчаню буквох;
- знає за слабі и муцнї якости свого читаня.
Візуална култура:
тіпы и формы буквох, перепозїрованя філмув екранізації дїточых
літературных творув.

Музыка и співаня:
рітм, мелодика и такт читаня.

Мадярськый язык и література:
текст, рітм, казка, повіданя, лексика.

Русинська етнолоґія: читаня русинськых фолклорных текстув, трактованя приказок.
Ключові термины/
понятя
Буква, звук, звук бесїды, артикулація, акцент, азбука, автор, писатель, читатель, абзац.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Пудготовка ку ученю писаня, основы техникы писаня Число урокув
50 годин
Пережі знатя Школна готовость.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй псіхічнуй дїятельности и базовых схопностюв про писаня.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Мерькованя за містом и довготов звукув у словох. Исполненя аналізувучых и синтезувучых упражнянь.
Оріентація у просторї и часови.
Ученик
- отвореный и мотивованый ку выученю кириличного писаня;
- має пережі схопности и знатя ку зачатку
Трудовый процес, бытя, практика:
розвуй друбнуй моторикы (напримір лїпенём з
Розвуй моторикы и координації двигань. Практика веденя ліній, написаня елементув буквох, характернї отличности кириличных літер. Поступноє познаваня сістемы літер. Писемнї малї и великі буквы, капчаня букв. Практикованя писаня азбукы, роспознаваня буквох, правила ідентіфікації буквы-звука, фонемы-ґрафемы. Точноє знатя матеріала
«Робочого зошита русинськуй азбукы» Маріанны Лявинец. Практика писаня великых букв. Тема «Сята».
ученя русинського писаня;
- ёго друбна моторика, коордінація вочи и рук находить ся на потребнум уровню;
- познає основнї функції писаня у каждоденнум жывотї.
пластиліна).

Візуална култура:
розвуй друбнуй моторикы малёванём, замалёвованём, исполненём мінт.

Музыка и співаня:
розвой слуха.

Русинська етнолоґія: переписованя куртых текстув на тему русинськуй етнолоґії.

Мадярськый язык и література:
ідентічнї малі и великі літеры, розділові и діакритичнї знакы.
Ключові термины/
понятя
Елементы буквох, звук, довгота, буква, вуведеня ліній.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Читаня, розуменя писемных текстув Число урокув
30 годин
Пережі знатя Школна готовость.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Основаня языковуй мотивації сістематизованым хоснованём націоналного языка. Розвуй схопностюв, потребных ку читаню. Розвуй писемного практикованя. Розвуй позора, темпа, рітма, лексикы, комунікаційных схопностюв и языковуй свідомости. Практика читаня наголос слов, речень, простых діалоґув, куртых текстув.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Практика читаня и писаня. Правдивоє упознаваня буквох кирилицї. Правилный акцент русинськых слов, формованя правилнуй інтонації у реченю. Практика нїмого и читаня наголос простых речень на уровню віковых особеностюв дїтины. Приниманя на слух и переказованя казок и куртых повідань. Розуменя простых текстув (верш, казка, куртоє повіданя), нахоженя у ных отвітув на поставенї вопросы. Розвуй словарьного запаса на основі читаных Ученик
- отвореный и мотивованый ку русинськоязычным текстум;
- отвореный и мотивованый ку дїятельству читаня и писаня;
- владїє основным словарьным запасом ку читаню и писаню;
- упознає малї и великі буквы русинськуй азбукы;
- владїє бізувныма схопностями роспознаваня буквох и злитого читаня;
Візуална култура:
схема, ілустрація, фарбовый образчик.

Музыка и співаня:
рітм, темп, мелодія, такт, приспів.

Мадярськый язык и література:
рітм текста, казка,
и писаных текстув на тему «Убираня». Точноє, каліґрафічноє и правилноє написаня буквох, які позначавуть отповідный звук. Написаня и переписованя куртых, простых, язаных текстув. - доказує розуменя текста отвітом на простї вопросы и куртым переказом содержаня. повіданя, словарьный
запас.

Краєпис:
розуменя устного и писемного текста (місто бывательства, родина, поры рока).
Ключові термины/
понятя
Кирилиця, акцент, нїмоє читаня, читаня наголос, словарьный запас/лексика, переписованя.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Літературна култура, аналіз літературных творув Число урокув
26 годин
Пережі знатя Школна готовость.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Заучованя елементарных ґраматичных знать, потребных ку правилному хоснованю русинського языка. Основаня хоснованя русинського языка ги кіпа комунікації. Пудпорованя націоналнуй языковуй културы и хоснованя материнського языка, пудготовка ку основным ортоґрафічным знатём. Помуч розуменя русинськуй літературнуй културы, роспознаваня цїнностюв у народных и літературных творох. Одображеня літературных творув у мадярськум, націоналнум русинськум языкови и містных діалектох.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Познаваня творув русинськуй народнуй творчости, гляданя у фолклорі народных традіції и цїнностюв.
Знакомленя з літературныма творами отцюзняных и загатарных русинськых писателюв.
Вузначеня тітула, темы, героюв, основных подїй прочитаного текста, а также характерных якостюв персонажув.
Позераня отповідных дануй віковуй катеґорії казковых, бавковых выстав, бавкова и драматична передача куртых казок, сценок и історій.
Сітуаційнї игры, котрі капчавуть ся ку матеріалум читаня на тему «Порядок дня, купованя»
Ученик
- з радостёв слухать куртї казкы, верші, історії, співанкы;
- знає напамнять 5-8 вершув, приказок, лічилок;
- сотрудить з єднокласниками у драматичных игрох;
- знає точно и детално переказати дакулько куртых літературных творув про дїти;
- МЕМОРІТЕР: Подьте дїти ся грати, Ту є зима, Колисанка, Дика гуска, Правда о зимі, Кедь ясна звізда, Иду до школы, Вручаніє, Русинськый гімн, Иде коцур, Коза дереза, Свому народу. ПРИКАЗКЫ, ВЕРШІ, ЛІЧИЛКЫ: Иде баран мостом, Ишол дротарь, Я до горы не піду, Танцёвала ріпа з маком, Три крыжыкы.
Драма и танцї:
драматичнї и ролёві игры.

Музыка и співаня:
рітм, повтор, приспів.

Візуална култура:
костюм-маска, аксесуары/реквізит, бавка, декорації, мултфілмы, дїточі новинкы.

Етика:
приниманя роздїла понять добро-зло, правда-неправда, красный-паскудный и т. д.
ТВОРЫ: Ґабор Гаттінґер: Подьте дїти ся бавити, Дарновськый монастырь. Александр Духнович: Верші, Казкы за короля Матяша, Леґенды за Раковція, Творы народнуй творчасти. Іґорь Керча: Бетярьськый букварик, Леґенда за Русина и Мадяра, Коза дереза.
- НАРОДНЇ СПІВАНКЫ: Якый тот наш приклат, Викукала кукуленка, До шашу дівчата, Летить новточка.

Мадярськый язык и література:
народна творчость, приказкы, лічилкы, коломыйкы.
Ключові термины/
понятя
Верш, казка, леґенда, приказка, дїточа співанка, дїточа бавка.







Проґноза резултатув розвоя на конець дваручного цікла
Ученик
- навчить ся на роздїл говорити, розуміти простї слова, поясненя, просьбы и говореня учителя и єднокласникув.
- осмыслено и сміло отвічати на вопросы.
- хосновати словарьный запас пуд час наукы у школї и поза нёв.
- хосновати почтиві формулы представеня, обертаня и кланяня з доростлыма и єднолїтками.
- формуловати куртї реченя на выученї темы.
- знає роздїл межи засобованём русинського и мадярського языкув.
- точно и з правилнов інтонаціёв знає представити заученї меморітеры.
- упознає печатнї и писанї буквы кирилицї, владїє мусайнов техников читаня и писаня, лексиков.
- без хыб читать заученї тексты.
- з помочов учителя вузначать основну думку прочитаного.
- научить ся точно, чисто и каліґрафічно писати.
- є отвореным ку прийнятю простых русинськых літературных творув, з радостёв читать и слухать їх.
- упознає елементарнї ґраматичнї правила, знає їх хосновати у заученых словох и формох.
- Має познавати основнї цїлї наукы, быти мотивованыма у розвої своїх схопностюв у сфері русинського языка.

3-4. класа

На началнум етапі общого школного образованя ученик намагать ся говорити роздїлно и понятно про ушыткых иншых. Знає позурливо слїдити за содержанём довжого устного текста, поясненём. Валовшный одтворити каждоднёві подїї, активно зучастнює ся у бесїдї, діскусії, знає формуловати свою думку. Отповідно індівідуалным особеностюм розуміє учутї и читанї тексты, знає самостойно продуковати тексты, владївучи ку сёму потребным словарьным запасом и ґраматичныма знатями. Пуд час сосполного, културного и волного дїятельства ученик стремить ся ку правилнум и креативнум хоснованю языка. В ученикови вуроблять ся способность сполного из своїма єднокласниками рішеня завдань, вун є отвореным ку познаню своїх цімборув, старать ся їх порозуміти. Принимать правила норм справованя у сполности. В ученикови розвивать ся морална чуственность. Школаш не тулько валовшен воспринимати довжі верши, історії и повіданя, айбо и запамнятать рітмічнї творы и співанкы, знає грати ролї. Перманентный розвуй и еколоґічна свідомость стає частёв каждоднёвого дїятельства ученика. Вун чуствує потребность хороненя матеріалных и природных цїнностюв, вусловленя своюй думкы на материнськум языкови, ёго естетично-умілецька свідомость стає чим раз май муцнов.

Главным завданём началного етапа преподаваня предмета русинського языка и літературы є розвуй способности бесїды, розуменя и знатя формулованя устных текстув, основаня културно-языкового справованя, активізація словарьного запаса путём упражняня у твореню текстув.

Послїдователный розвуй техникы читаня создає условія ку самостойному розуменю писемных текстув. Многобочноє опрацованя текстув ку читаню розвивать в ученикови способность крітикы, розсудливость, сочуствіє и приниманя чужуй думкы. Создає можность познаваня простых літературных форм, традіцій русинського языка и културы, любов ку читаню. Выученя правил написаня творув розвивать ся путём опрацованя текстув ку читаню рузнуй тематикы, сякі тексты служать розвою богатого словарьного запаса. Формованя способностюв самостойного ученя служить розвою навыкнутя читаня, розуменю прочитаного текста и добытя новых знать. Важным є выученя обычаюв и техникы ученя, познаня можностюв дуставаня інформації на уровню розвоя ученика. Цїлями школованя писаня и ґраматикы є формованя техникы и каліґрафії писаня отповідно віка ученикув. З добытём елементарных ґраматичных знать на данум етапі школованя начинать ся процес формованя свідомого ставеня ку языкови. В ученикох начинать ся розвуй позура, направленого на языковоє изреченя, крітичнї способности и требователность ку избраному хоснованю языка.

Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Розвуй и розуменя бесїды Число урокув
55 годин
Пережі знатя Елементарный словарьный запас.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Послїдователный розвуй прецізности устного и писемного розуменя, способностюв высловленя думкы и чуств.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Розуменя и твореня текстув на тему «Моя фамілія». Вербалнї и невербалнї средства. Правилноє хоснованя слов, формулованя речень.
Повіданя куртых історій и казок, які
Ученик
- ясно высловлює свої думкы, чуства и позіції;
- способный на говореня своїма словами куртых повідань;
Краєпис:
самодостаток, дыханя.

Візуална култура:
одтвореня по
капчавуть ся ку русинськуй націоналнуй минулости.
Хоснованя фраз передаваня и гляданя новости.
Културноє формулованя думкы. Позур на собесїдника. Мерькованя и аналізованя сущности и емоціоналного зафарбленя сообщеня. Запамнятовованя вершув, співанок, приказок, свідомоє декламованя вершув. Прецізноє декламованя меморітерув.
- способный послїдователно розшырёвати знанї моделї речень;
- хоснує почтиві языкові формулы у каждоднёвум жывотї;
- правилно исползує майчасто хоснованї префіксы и суфіксы.
памняти казочных філмув, доимув, вухоснованых з средств масовуй інформації.
Ключові термины/
понятя
Акцент, інтонація, темп говореня, голос, позирк, постава.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Бесїда, розвуй лексикы и розуменя Число урокув
55 годин
Пережі знатя Розуменя простых устных повідань, валовшность даваня куртых и мудрых отвітув на вопросы. Хоснованя общых формул комунікації на уровнї обычая: представеня, обертаня, вопрос, просьба, дякованя, кланяня.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Далшый розвуй бесїды и розуменя, ефективноє примноженя словарьного запаса, формулованя устных текстув, розвуй смілости бесїды.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Вусловленя думкы на предложенї про дану вікову катеґорію темы. Оріентованя у текстї, читаня по фалаткох, повтореня читаня, устный переказ содержаня. Запамнятаня, декламація, одтвореня по памняти з правилным вуговорюванём русинськых творув про дїти (верші, співанкы).
Примноженя словарьного запаса на тему «наш дом, місто бываня, окруженя».
Ученик
- дає понятливі и розумнї отвіты на вопросы;
- на уровнї звичкы хоснує у каждоднёвум жывотї формы почтивости;
- хоснує знакомі моделї речень, самостойно формулує нові;
- добрі спомагать у сполнуй праци.
Мадярськый язык и література:
опрацованя творув дїточуй літературы, декламація вершув.

Музыка и співаня:
знатя народных співанок.

Візуална култура:
позераня и аналіз творув умілства, впечаткы медій?.
Ключові термины/
понятя
Народна співанка, дїточый верш, буква, абзац, акцент, інтонація.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Читаня, розуменя текста Число урокув
45 годин
Пережі знатя Релевантнї знатя з точкы позераня розвоя способностюв дїти даного віку.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй техникы читаня, помуч вуробленя волного читаня, примноженя активного и пасивного словарьного запаса.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Розуменя текстув каждоднёвуй тематикы, приятя повідань, які находять ся при читанї, нахоженя главнуй думкы у текстї.
Одтвореня и передаваня пережых знать, особных доимув и опыта, котрі капчавуть ся ку темом тектув. Постоянна практика сознателного читаня, читаня куртых літературных творув (казок, вершув про дїти,
історій), розуменя їх сущности. Комунікація на темы: Каждоднёвоє дїятельство, Купованя, Убраня.
Русинська література: леґенда за Кирила и Методія, історія кириличных букв.
Постоянна практика техник читаня, отповідных даному школному віку.
Ученик
- проявлять мотівацію и інтерес ку читаню;
- владїє отповіднов ку ёго віковым характерностём техников читаня;
- упознає и вуправлять свої хыбы, розуміє свої муцнї и слабі можности у сфері читаня и розуменя;
- владїє отповіднов языковов свідомостёв;
- владїє и з помочов учителя хоснує выученї стратеґії читаня.
Математика:
текстові завданя.

Краєпис:
формованя самостойнуй наукы, опрацованя текста.

Візуална култура:
малёваня рисункув
на основі особных доимув и літературного читаня.

Мадярськый язык и култура:
казкы и творы дїточуй літературы у бавковых сценкох.
Ключові термины/
понятя
Текст, жанр, розуменя/приятя текста.
Тематична єдинка/Цїль розвоя Розвуй писаня, складаня текста Число урокув
40 годин
Пережі знатя Перепис слов, словосполучень, куртых речень з писануй и печатнуй мінты.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй техникы писаня, пуднятя уровня темпа писаня, розвуй ортоґрафії и каліґрафії письма.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Практика писаня азбукы, розвуй темпув писаня.
Розвуй індівідуалного роздїлного и чистого письма. При потребности вуправленя роздїлности письма. Переписованя речень, куртых язаных писаных и печатаных текстув, словарьнї діктаты. Складаня слов з даных букв, речень з даных слов. Самостойноє написаня 3-4 язаных речень на тему «фамілія и місто бываня».
Формулованя куртого письма, здоровленя, адресованя, отправитель.
Хоснованя писаня як средства.
Естетичноє и економичноє написаня текста.
Математика:
прецізноє розуменя и сповненя завдань.

Краєпис:
фамілія, місто бывательства.
Ключові термины/
понятя
Роздїлность, естетика, темп, розмах писаня.
Тематична єдинка/Цїль розвоя Култура материнського языка, практика складаня текста Число урокув
30 годин
Пережі знатя Правилность позначеня довготы, вуговорюваня звука, точный перенос, велика буква на зачатку реченя, роздїлнї знакы, мнягкый знак. Капчаня речень, устноє складаня історії. Читаня по образчикови.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй навикув ортоґрафії, хоснованя языковых серсамох, ортоґрафічных правил в устнуй бесїдї и писемнум текстї.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Высловленя думок, чуств дакулькома (5-6) реченями. Комунікація: Темы „Сята, памнятнї дни, селські праздникы
Описованя з ілустраціями предмета и особы.
Взаємноє гляданя тем написаня творув, утїканя од тавтолоґії. Розрузненя и роспознаваня рода. Познаня и хоснованя ортоґрафічных правил у писемстві: роспознаваня глаголув, назывникув, якостникув, чиселникув.
Познатї префіксы и суфіксы назывникув.
Роля и правилноє хоснованя мнягкого знака.
Роспознаваня бесїднуй цїлї у воскличнум, побуднум, вопросителнум и оптативнум реченї.
Ученик
- упознає и знає назвати выученї ґраматичнї понятя, хоснує правила;
- роспознає и знає правилно позначати кіпы речень;
- роспознає майчасто хоснованї частї речи и їх афіксалнї формы;
- намагать ся правилно хосновати часы глагола у знакомых моделёх речень;
- знає самостойно повідати куртї и извістнї казкы.
- владїє знатями материнського языка, што їх набрав ся у началных класох.
Трудовый процес, бытя, практика:
знакы у каждоднёвум жывотї.

Русинська етнолоґія: уривкы, верші, історії про аналіз текста.

Краєпис:
властнї имена.

Візуална култура: образчикы, ілустрації за дїятельство, складаня речень.
Ключові термины/
понятя
Твур, род, глагол, назывник, якустник, мнягкый знак, кіпы речень.
Тематична єдинка/Цїль розвоя Літературна култура, приятя літературных творув - розвуй россудливости, моралї и етикы Число урокув
35 годин
Пережі знатя Знатя характерных языковых формул у казкох. Роспознаваня рімы. Вузначеня дїятельства, характерных признакув казочных постав/героюв, вураженя особных сужень.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Ознакомити ученика через сущность читаных текстув з традіціями русинськуй културы. Знакомство з творами русинського фолклора, поезії и світовуй літературы. Розвуй способности розуменя и приятя текстув, сприязновати пережываня радости, котру детермінує літературный твур. Сприязновати розвуй вузначеня и розуменя дідактичности твора, формулованя моралнуй и естетичнуй думкы, мнїнїя.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Самостойноє вузначеня и исправленя хыб читаня. Ґрупованя текстув читанкы за формов и жанром. Роспознаваня особности повідача, порядок дїй, формы зачатку и кунця у казцї. Розвуй словарьного запаса по темі „Світ кіно” és „Медії” Сітуації у прочитаных літературных творох, хоснованя їх дідактичности у каждоднёвости.
Формованя особного мнїнїя, розуменя и принятя думкы иншых, розвуй валовшности компроміса.
Добытя опыта з вершув, літературных складникув (рітм, ріма, приспів), самостойноє читаня куртых літературных текстув, опрацованя з помочов учителя фалаткув из європейськуй и дїточуй літературы.
ТВОРЫ: Езоп: Баснї, Улча Кішшкова: Верші за звірку.
Ученик
- знає назвати автора, героюв читаня, їх характернї рисы, пояснювати їх дїї;
- знає вузначити час у прочитануй історії, своїма словами и самостойно формулованыма куртыма реченями переказати дїйство;
- знає пережыти просту сітуацію и формовати за ню мнїнїє.

МЕМОРІТЕР:
- Моя желізныця, Перо, перо,
Така шумна тота Марча.
- Народна поезія: Звірята,
На ярмарку, Сернятко, Дай же Боже, добр
ый час.
- Співанкы: Будьте здрави, Сама я сама, Русинка, Окривджена мышка.
- Дарновська леґенда, Король Матяш и Русины.
Етика:
розвуй сістемы цїнностюв у родинї.

Краєпис:
здоровый способ жывота, нормы справованя, читаня на тему еколоґії.

Русинська етнолоґія: змуцненя чуства самосвідомости через содержаня читаня.

Музыка и співаня:
текст співанок, умілські средства выраженя, ілустрації за природу.

Візуална култура;
драма и танцї
: аналіз
и хоснованя средств
выраженя, котрі капчавуть ся ку темі и содержаню (напримір, проґрамы ТВ, казочнї філмы, медії).
Ключові термины/
понятя
Народна співанка, приспів, ріма, рітм.







Проґноза резултатув розвоя на конець дваручного цікла
Ученик
- научить ся россудливо и понятно высловлёвати свою думку выученыма словами и простыма реченями.
- хоснує у каждоднёвуй комунікації почтиві языкові формулы.
- пудкапчує ся у ґрупову бесїду на урокох и поза класов.
- по потребнуй практицї прецізно и ясно буде знати читати знакомый текст.
- своїм участвованём помагать у сполнуй роботї.
- буде хосновати школну бібліотеку, компютеры, глядати русинські народнї казкы, леґенды и історії за короля Матяша, Ференца Раковція ІІ.
- з помочов учителя познакомить ся з леґендов за Кирила и Методія, історіёв кирилицї.
- буде знати написати 4-5 язаных речень на выучену тему, писати без хыб пуд діктованя куртї, знакомі слова, формы кланяня, імейлы.
- научить ся роспознавати сущность куртых текстув (казок, дїточых вершув).
- дустане сістемнї знатя з русинського языка за началнї класы, научить ся правилно хосновати выученї основнї ортоґрафічнї правила.
- научить ся акуратно, роздїлно и естетично писати.
- научить ся перевіряти своє писаня и самостойно вуправляти ортоґрафічнї хыбы.
- буде розуміти основнї цїлї школованя, гордити ся и змуцнёвати свуй націоналный ідентітет.
РУСИНСЬКЫЙ ЯЗЫК И ЛІТЕРАТУРА
(про школованя языка, додаточного хованя, образованя и преподаваня націоналного языка)

5-8. класа

Основна цїль предмета русинського языка и літературы у старшых класох є розвуй материнсько-язычных комунікаційных знать, похопеня понять, чуств, фактув и думок, їх устноє и писемноє выраженя, розуміня устных повідань, бесїдованя, читаня и похопеня текстув за індівідуалныма требованями. Ёго непрямым завданём є формованя ідентичности и усвідомленя походженя особыстости, честованя културнуй таркатости, пробудженя інтереса ку языкум и културум.

Хованя русинського языка и літературы у младшому школному віцї грає основну ролю у формованю и розвою ключовых компетенцій. Спераня на сїх знатёх дає можность активного прийнятя русинськуй націоналнуй културы, сосполно-соціалноє взаимодїятельство, формованя ідентітета особности, самостойноє добытя знань и школованя.

Вуходячи з самобытности предмета, важным завданём є розвуй языковуй и літературнуй културы, пудготовка и практика методув и техникы самостойного вошколованя, а также розвуй критичного и лоґічного мысленя.

Подалшыма важныма завданями хованя русинського материнського языка є ефективный розвуй основных навычок, котрі мусайнї суть про самостойноє хоснованя устнуй и писемнуй комунікації, навчаня методув хоснованя языка у вшелиякых сферох модерного сосполства, а также постояна и многобучна языкова практика.

Одповідно требованём націоналностюв Мадярщины, средком у навчалнум планї предмета русинського языка и літературы є розвуй читаня и похопеня текстув.Ученикы младшых клас знавуть націоналный язык на рузных уровнёх. Завданём учителя є хоснованя языка у вшелиякых сітуаціёх на чим раз майвысшум уровню, а также будованя и пудпорованя спокуйнуй и мотивовануй околности.

Націоналноє базовоє вошколованя реалізує общі цїлї и завданя школного хованя и образованя, а также застачать науку на націоналнум языкови, познаня духовнуй и матеріалнуй културы, хороненя традіцій, формованя ідентітета. Знатя языка є мусайным условіём приязаности ку націоналности.

5-6. класа

На слідуючум етапі общеобразователного школованя у 5-6. класох продовжать ся ховательно-образовательна робота. Розвуй способностюв слїдує ку характерностюм віковуй катеґорії. Пуд час вшелиякых видув дїятельства на урокох розвивать ся способность ученика ку сполнуй праци, готовность послуженя, самосвідомость, чутя крітикы, напористость, самокрітика, состраданя. Ученик годен буде одчути позитивы колективнуй сполности, ставеня булшости и меншыны єден ку другум, чутя одповідалности за иных. Ученик сознає понятя отцюзнины, нації, націоналности, приязаность ку нїм и ку цїнностюм націоналнуй и мадярськуй културы, вун знакомить ся з їх основныма сімволами и особами. Чим раз майчасто зучастнює ся у вузькуй общынї у дозераню традіцій. Вуходячи з своюй націоналнуй приналежности ученик стає отвореным ку културі иншакых народув, познає иншакі націоналности, котрі жыють у Мадярщинї. Осознаня и дозераня націоналных обычаюв и традіцій повинувуть ученика ку познаню способа жывота, сохташув и културы своїх предкув.

Вун навчить ся честовати, цїновати и дозерати културнї традіції.

На сёму етапі ученик уже владїє потребным словарьным запасом, розуміє вуголошенї на урокох інструкції и вопросы у керетох предписаных про нёго тем. Розвивать ся ёго бесїда, артікулація. Вун знає самостойно исполнити упражняня, сотрудити з єднокласниками. Валовшен сформуловати прочитаноє у куртых реченёх, приспособляє ся ку бесїдным сітуаціюм и знає хосновати разнокіпнї техникы комунікації. На уровню розуменя устного и писемного текста з помочов учителя примножує активну и пасивну лексику. Роспознає и знає аналізовати прості образы з літературных текстув. Ученик знає вубраным способом вусловити свої думкы як устно, так и писемно. При читаню розуміє сущность текстув, знає найти в фалаткох важну інформацію и правилный отвіт на вопросы. Майглавным завданём є розвуй комунікації, активноє хоснованя націоналного языка, котрі служать ку твореню капчань и передаваню інформації. Ученика треба навчити на то, жебы вун сміло хосновав язык и добытї знатя у каждоднёвуй комунікації. Потребно дале розвивати ёго способности и навыкнутя читаня, писаня и ортоґрафії. Важну ролю дустає розвуй читаня про себе и читаня наголос, вуголошеня з інтонаціёв меморітерув, чистого и акуратного веденя зошита, роздїлного письма, індівідуалного писаня. Ученика треба учити и мотивовати на то, жебы вун знав почасти самостойно примножовати свої знатя, хоснувучи бібліотеку, можности інформаційных и електронных жерел.

Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Аудіованя Число урокув
40 годин
Пережі знатя Восприятя и одтвореня устных текстув, исполненя росказув, знатя и хоснованя основных форм комунікації: кланяня, представеня, вопрос, просьба и т. д.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Восприятя текста на слух, розвуй розуменя бесїды, практика куртых текстув и простых повідань. Розвуй уменя устного вусловленя на основі способностюв читаня и восприятя текста.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Місто русинського языка межи иншакыма славянськыма языками. Ознакомленя з русинсько-мадярськым и мадярсько-русинськым словарём и ёго хоснованём. Выученя и вухоснованя форм комунікації. Бесїднї сітуації, розуменя простых речень, даваня точных отвітув на вопросы.
Розуменя устных голошень, повідань, реаґованя на нїх. Розуменя текстув на темы: місто бывательства, школа, фамілія, квартель, предметы інтерьєра.
Ученик
- роздїлно и содержателно высловлять свої думкы;
- розуміє учутї тексты, інформацію;
- відає потребным ку выраженю своюй думкы словарьным запасом, правилным вуговором (акцен, темп, сила голоса).
- знає содержателно и близько ку текстови переказовати ёго;
- свуй стіл бесїды приспособлює ку собесїдникови.
Драма и танцї:
твореня комунікаційных контактув, сітуаційнї игры и завданя.

Природопис:
познаня чоловіка, органы чутя, самозахраненя, дыханя.

Етика:
самосвідомость, особнї контакты.

Візуална култура:
розрозненя текстув
медії, роспознаваня тіпув проґрам (ТВ, радіо, анімованї філмы).
Ключові термины/
понятя
Бесїдна сітуація, міміка, постава, дістанція, музыкалнї средства (мелодика, акцент, темп, сила голоса).
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Бесїда, устноє выраженя думкы Число урокув
40 годин
Пережі знатя Інформованя, вусловленя желань, розуменя устных фраз, формулованя мнїнїя/думкы, характерізованя простыма реченями.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй лексикы, інтензивноє примноженя словарьного запаса ку бесїдум на каждоднёві темы. Розвуй содержаня и стіла бесїды. Далшый розвуй бесїды и воспринятя/розуменя, з особенного позора на прецізность и вуразность. Практика бесїдных сітуацій сполного и сосполного жывота.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Практика правилного вуговорёваня русинськых звукув, артікулації звукув,
котрі рознять ся од мадярськых звукув.
Примноженя активного словарьного запаса подля образув, котрі капчавуть ся ку темом навчалного плана, формулація вопросув и отвітув на предложенї темы: здоровля и гіґієна, способ жывота, традіції, русины Мадярщины. Познатї особы, названя предметув и дїятельств, хоснованя сінонімув. Формулованя сущности прочитаного текста у 5-6 реченёх. Формулованя простых вопросув и отвітув з правилным порядком слов и артікулаціёв. Веденя простых діалоґув подля выученых тем. Просьба помочи, правилноє триманя контактув з цімборами и доростлыма.
Слуханя співанок, вершув, казок, хоснованя можностюв медії.
Ученик
- роздїлно и содержателно высловлять свої думкы;
- правилно формулує реченя подля образчикув;
- розуміє и знає передати своїма словами сущность прочитаного текста;
- способный вести простї діалоґы, хосновати сінонімы;
- знає близько ку текстови декламовати на памнять меморітеры;
- зучастнює ся у бесїдох и діскусіёх на знакомі каждоднёві темы;
- знає просто и ясно вусловлёвати и формуловати свої думкы подля бесїдных сітуацій простыма и зложеныма реченями;
- не допущать елементарных языковых хыб.
Візуална култура:
капчаня ілустрації и текста.

Музыка и співаня:
звук бесїды, звук співаня, темп бесїды, рітм, вуговорёваня.

Драма и танцї:
твореня комунікаційных контактув, сітуаційнї игры и завданя.

Інформатика: інформованость, гляданя інформації.
Ключові термины/понятя Вуговорёваня, порядок слов, примноженя словарьного запаса, процес комунікації, діалоґ.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Читаня, розуменя писемного текста Число урокув
50 годин
Пережі знатя Знатя и вухоснованя выученых стратеґій читаня, роспознаваня и восприятя текстув розных тіпув и жанрув, отповідно особостюм віковуй катеґорії ученика.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй техникы читаня, представеня новых стратеґій читаня, помаганя їх хоснованя. Роспознаваня зависимости межи текстом и образчиками, котрі капчавуть ся ку нёму, практика роспознаваня простых рисункув. Поправлёваня хыб читаня.
Знатя/виды дїятелности Требованя Пункты капчаня
Читаня про себе и читаня наголос рузных куртых текстув и повідань. Практика читаня, розуменя прочитаного текста. Розуменя каждоднёвых повідань и основных словарьных формул, котрі суть капчанї з каждоднёвостёв, фаміліёв, околностёв и націоналностёв ученика. Розуменя передаваных емоцій
и думок.
Хоснованя и практика стратеґій читаня и розуменя текста на рузнї темы.
Практика оріентованя: порядок буквох, содержаня, ґлосарій. Хоснованя стратеґій опрацованя знакомого текста: перепозірованя, предвиденя, актівація пережых знать, запамнятаня. Самостойноє читаня куртых текстув, вудїленя и формулація основнуй думкы и ідеї текста. Поступнёвый розвуй плавного читаня и правилноє хоснованя при опрацованю текста. Примноженя активного и пасивного словарьного запаса. Самостойноє читаня куртых літературных текстув (казок, вершув про дїти, історій) з особым придїленём позора на жывот русинськуй сполности.
Ученик
- формулує вопросы ку ілустраціюм, знає давати на нїх отвіты;
- читає тексты наголос, отповідно поданым інструкціём;
- точно знає хосновати структуру и інформації учебника;
- проявлять стараня ку волному и самостойному читаню куртых текстув, розуменю передаваных емоцій;
- роспознавать хыбы у техницї читаня и восприятя текста, валовшен находжовати правилнї стратеґії ку исправленю хыб;
- примножує словарьный запас;
- знає за можности вшелиякых електронных жерел.
Математикa; природопис: восприятя текста, розуменя інстукцій ку завданём.

Інформатика:
оріентованя, гляданя інформації.

Візуална култура:
гляданя и роспознаваня зависимости текста и ілустрації.

Драма и танцї: комунікація, вураженя и розуменя емоцій.
Ключові термины/
понятя
Читаня наголос, язаноє читаня, повіданя, порядок буквох, содержаня, ґлосарій, словарь.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Култура материнського языка, знатя за материнськый (націоналный) язык Число урокув
40 годин
Пережі знатя Роспознаваня и хоснованя выученых основных правил ортоґрафії русинського языка з помочов учителя.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Выученя майосновных и майчастых ортоґрафічных правил и норм, котрі капчавуть ся ку частём языка. Катеґорії називникув, писаня властных имен.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Правилный и бізувный правопис слов, котрі пишуть ся отповідно ку вуголошеню. Гляданя и упознаня у новому текстї двозвучных кириличных буквох, які рознять ся от мадярськых.
Структора слова: слово, корінь; афіксы: суфікс, префікс, приназивник, флексія.
Капчаня формы и значеня слова, нахоженя їх зависимости.
Зачаток реченя, роздїлові знакы у кунцёви простого реченя. Роспознаваня глагола и називника (сопоставеня з мадярськым языком).
Хоснованя правил правописа у рузных видох писемного дїятельства, напримір: час глагола, змінёваня припеновых глаголув, писаня імперативных форм глагола, властных имен. Писанї буквами чиселникы, русинська форма позначеня дат. Правилноє хосновнаня мнягкого знака, практика вуговорёваня. Хоснованя двоязычных словарюв.
Ученик
- роспознає части языка у простых реченёх;
- роспознає части языка у зміненых формох, реченёх, текстох;
- у керетох выученуй лексикы бізувно хоснує извістнї ортоґрафічнї правила;
- самостойно провірять и исправлять учиненї ортоґрафічнї хыбы;
- стремить ся у каждоднёвости писати правилно, не чинячи ортоґрафічных хыб;
- упознає рузнї практикы исправленя хыб;
- знає правилно хосновати двоязычный словарь.
Природопис:
властнї названя на мапі.

Русинська етнолоґія: лексика предмета, выученї фразы.
Ключові термины/
понятя
Корінь, афікс, постфікс, суфікс, префікс, флексія, словарь, бібліотека.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Літературна култура, літературнї творы Число урокув
50 годин
Пережі знатя Знатя переже выученых літературных и фолклорных творув, роспознаваня їх особостюв.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Помаганя восприятю літературных и фолклорных творув подля дануй віковуй катеґорії, практика представеня з інтонаціёв и прецізным заучованём напамнять. Примноженя літературных знать, представеня особостюв поетичного языка.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Осмысленоє читаня казок и вершув.
Експресивноє одтвореня народных и літературных творув.
Активна зучастненость у драматичнуй игрі, діалоґох, ситуаційных игрох.
Сполноє читаня, опрацованя учебно-плановых фалаткув из текстув, практика осмысленого прецізного, чистого, роздїлного и рітмічного читаня.
Творы:
Александер Духнович: У чужинї.
Анна Галчакова: Ниґда не забуду з якого єм роду, Осїнь. Шандор Петевфій: Тиса (по русинськы); У Мукачовськум замкови.
Народна співанка: Катунська. Ґабор Гаттінґер-Клебашко: Ачей Бог, ачей Чловек; Незнал єм.
Кароль Матяш: Приповідкы; Приповідка:Ференц Раковцій ІІ. Леґенда: Ілона Зріні.
Ученик
- довжен експресивно, з інтонаціёв читати народнї и літературнї творы;
- з задоволенём зучастнёвати ся у драматізації, исполняти ролї;
- роспознає за содержанём и особенностями народнї и літературнї творы;
- знає напамнять дакулько вершув, співанок.

Знатя 15 народных и дїточых співанок:

Якый тот наш приклат.
Я до гори не пуйду. Мала я черешнї. Викукала кукуленка. Тоти наши гускы. Русинськы мамочкы. Дай краю катонака. Летить новточка. Иде зеїзниця.

(Ку сым капчавуть ся містнї співанкы, приповідкы, загадкы; легенды, повіданя, балады.)
Мадярськый язык и література:
імпровізація літературных творув, вершув, співанок.

Візуална култура: вуготовленя малюнкув, бабовок, реквізитув.

Драма и танцї:
ролёві игры, култура двиганя, емпатія, подаваня приміра, восприятя и думка.
Ключові термины/
понятя
Народна творчость, поезія, рітм, музыкалность, драма, ролёва игра.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Писаня. Розвуй способности писаня. Число урокув
40 годин
Пережі знатя Бізувноє переписованя слов, словозлук, писаня печатныма и писаныма буквами. Вухоснованя потребных техник писаня.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Практика хоснованя писаня на уровню средства. Поглубленя сохташув писаня. Стімулація розвиваня естетичного, роздїлного, індівідуалного письма.
Знатя/виды дїятельства Требованя Пункты капчаня
Правилноє, безхыбноє переписованя знакомых з каждоднёвости слов, словозлук и речень из писаного вадь печатаного текста.
Записованя пуд діктованя простых, знакомых слов и куртых речень з малым числом хыб.
Далшоє розвиваня техникы писаня, стреміня ку естетичнум и роздїлнум письмови.
Процес писаня, перманентна самокорекція.
Практика складаня куртого плана, упражняня повіданя за планом.
Мерькованя особостюв формы и содержаня дакулькох тіпув текстув з інтернета. Значеня
формы писемного и печатаного текста.
Ученик
- упознає основну функцію писаня;
- знає хосновати писаня як средство;
- має плавноє и дінамічноє письмо;
- ізвістнї ёму тексты переписує з писемнуй вадь печатануй формы правилно, без хыб;
- чинить мало хыб при написаню діктата;
- владїє індівідуалным, роздїлным и естетичным письмом;
- знає правилно розмістити текст;
- учиненї хыбы знає самостойно вадь з помочов исправляти.
Природопис:
збераня матеріала, складаня плана.

Мадярськый язык и література:
правилноє розміщеня текста и содержаня.

Музыка и співаня:
темп, рітм.
Ключові термины/
понятя
Письмо, темп писаня, розміщеня написаного текста, веденя зошита, роздїлность письма.
















Проґноза резултатув розвоя на конець дваручного цікла
Ученик має стремити ся прецізно и правилно писати и переписовати.
У нёму має вуробити ся правилноє ставеня ку русинському языкови и културі. Має владїти потребнов смілостёв и самоувіреностёв, быти толерантным и готовым ку сотрудництву, як на урокох, так и у каждоднёвости.
Пуд час сполнуй праци ученик має проявляти інтерес, активность и ініціативу, быти мотивованым и отвореным.
Ученик має позитивно ставити ся ку русинському языкови и културі.
Вун довжен знати на націоналнум языкови вусловити свою думку и чинити капчаня з околностёв.
Ученик має знати и хосновати у каждоднёвости языкові формы почливости.
Правилно и розумно формуловати свої думкы, припасововати свуй стіл бесїды ку партнерови.
Школаш має знати хосновати свої знатя у каждоднёвости.
Вун довжен примножовати свої знатя за націоналнї традіції, хоронити и дозерати културу націоналности.
Ученик має тримати у памняти выученї слова, словозвукы, фразы, реченя и основну інформацію.
Має принимати на слух и сполняти завданя и упражняня.
Вун має знати самостойно запинати ся у діалоґ, пудтримовати цїлёнаправлену комунікацію з єднокласниками и учителём. Ученик має владїти стратеґіями читаня, хосновати їх, принимати текст, читавучи го про себе и наголос.
Пуд час читаня ученик має розуміти сущность прочитаного, знати переказати, отвічавучи на вопросы.
Школаш має знати вудїлити основну думку прочитаного вадь учутого текста.
Читавучи наголос, вун мусить слїдити за артікулаціёв, прецізностёв и плавностёв вуговорюваня.
Ученик научить ся самостойно читати, розуміти и писемно опрацовати куртый текст.
Ёго знатя ортоґрафічных правил мусять быти сістемныма, вун має знати їх добрі хосновати при писаню.
Ученик научить ся без хыб переписовати з писемных и печатаных текстув, писати, чинячи мінімалноє число хыб, діктаты, складенї из знакомых слов и куртых речень. Учиненї хыбы научить ся самостойно исправляти.
Письмо ученика має быти індівідуалным, роздїлным, а зошит-естетичным, акуратным и чистым.
Ученик познакомить ся з можностями бібліотекы, буде хосновати словарі, жерела інтернета и масмедії.
Ученик з радостёв знає читати на памнять публично у класї вадь перед сполностёв выученї за два рока меморітеры.

7-8. класа

Основна цїль даного етапа базує ся на поглубленю уже истнуючых знать и компетенцій, їх далшому розвою, примноженю, полїпшеню ефективности: роспознаваня (ідентіфікація), нахоженя, оцїненя інформації, комунікаційноє сотрудництво по інтернетови; поглубленя знать за русинськый язык, роспознаваня структуры и змінных єдинок языка у процесї складованя речень и текстув.

Докы ученик доходить ку 7-8. класум, доты уже познакомить ся з казками, леґендами, баладами и повіданями. Школаш чим раз майсознателно хоснує рузнї ґраматичнї структуры, што розвивать уровень правилности языка. Подля сёго у 7-8. класї треба достигнути отповідный уровень иншакых схопностюв. У бесїдї ученик 7-8. класы уже валовшен курто переказовати прочитанї вадь учутї тексты, формуловати свою думку за їх сущность. Уже знає не лем хосновати планы, а й самостойно складовати їх рузныма способами. Ученик знає аналізовати куртї тексты, писати їх кирилицёв и латиников. Владїє зналостями вуповісти за своє ставеня, проявлять почтивость ку иншакуй думцї. Школаш научить ся капчати інформацію, котру дустав з масмедії ку дануй бесїдї. Роспознає капчаня образчикув, ілустрацій и рисункув ку русинськым текстум, знає описати їх простыма языковыма формами.

Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Бесїда, приниманя и формулованя устных текстув Число урокув
60 годин
Пережі знатя Музыкалнї елементы бесїды: мелодія, акцент, темп, сила голоса, павза; неязыкові средства вураженя: міміка, жесты, постава тїла, вонкашнїй вид, формы зучастнёваня у рузных бесїдных сітуаціёх.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Културноє высловленя думкы, осознаня прінціпув дішкурованя. Представеня схем рузных бесїдных сітуацій, наученя кіпув бесїды и комунікації, лексикы, языкового справованя. Представеня форм, цїлюв, способув дїятельства и ефективности масовуй комунікації, познаня майчастых ї жанрув.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Розвиваня комунікації на знакомі темы.
Бесїды на тему: школа, култура, природа, праздникы. Формулованя вопросув и отвітув. Участь у діскусіёх, высловеня властнуй точкы позора, обґрунтованя подля комунікаційнуй сітуації. Знаня прислухати ся ку думцї иных у окролнуй сполности (школа, фамілія, круг цімборув). Правилноє вуговорёваня русинськых слов у каждоднёвых комунікаційных сітуаціёх: бесїда, дішкурованя, отвічаня, коментарій, куртї обычнї діалоґы, кланяня, рефераты/малый доклад, хоснованя правилных тіпув бесїды и словарьного запаса подля сітуацїй и комунікаційнуй цїлї.
Примноженя знать русинськуй лексикы познаванём новых рідкохоснованых слов, які стрічавуть ся у читаню, співанкох (березькых, восточно-земплинськых, сїверно-мараморошськых, ужанськых, южно-мараморошськых и верховинськых). Дуставаня інформацій з жерел масмедії за націоналный жывот. Хоснованя матеріалув у бесїдных темох, напримір: за културнї акції. Чиненя інтервю.
Вшыткі предметы:
отвіт, реферат, (сяточна) бесїда, зучастнёваня у
бесїдї, дішкурованю.

Візуална култура:
текст и образ у візуалных средствах масовуй інформації.

Музыка и співаня:
звук бесїды, звук музыкы, рітм.
Ключові термины/
понятя
Лексичнї пласты, мнїнїє, дішкурованя, доказованя; обговореня, коментарь, выступ, реферат, поздравеня, сяточный доклад. Средства масовуй інформації, преса, радіо, телевізія, інтернет. Пресовый жанр (новость, репортаж, інтервю).
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Восприятя текста, авдіюваня Число урокув
60 годин
Пережі знатя Восприятя выученого текста. Роспознаня и вуправеня властных хыб восприятя.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвиваня свідомого, розумного читаня. Представеня способув опрацованя текста, форм читаня. Розвуй схопностюв навчаня: представленя техник гляданя матеріала, практичноє хоснованя їх подля печатных и електронных текстув.
Розвиваня крітичного мысленя: хоснованя електронных и інтернетных інформаційных жерел з точкы позора правдивости и надїйности.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Розуменя простых літературных текстув, самостойноє їх опрацованя з помочов словаря. Практика техник опрацованя текста, познаваня форм читаня, їх практика. Познаваня техник гляданя матеріалув (селективноє читаня, плавноє читаня). Гляданя русинськоязычных матеріалув и жерел за Русинув у інтернетї, їх читаня (вебсторонка, новинка Русинськый Світ). Читаня вершув и куртых повідань за молодеж у вуданю Наша Читалня. Роспознаваня и повіданя сущности прочитаных історій, формулованя думкы за прочитаноє. Исполненя росказув учителя, розуменя вопросув, формулованя правилных отвітув. Хоснованя словаря. Примноженя активнуй и пасивнуй лексикы. Вшыткі предметы: предметнї особости опрацованя читаных текстув.

Інформатика:
способы гляданя.

Візуална култура:
аналіз рисункув, образчикув и ілустрацій.
Ключові термины/
понятя
Гляданя матеріала, словарь, язаный текст, неязаный текст, опрацованя текста, вебсторонка, Русинськый Світ.
Тематична єдинка/ Цїaль розвоя Писаня, написання твору Число урокув
45 годин
Пережі знатя Збераня матеріала, чиненя конспекта и плана рузныма техниками. Збераня матеріала на цїлёву тему вадь проблематику (напримір: данї, приміры, арґументы) з помочов жерел бібліотекы. Самостойноє складованя текста у выученых жанрох.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Научити ученикув рузным техником конспектованя. Розвуй и полїпшеня темпа техникы писаня и естетикы конспекта. Выученя и практика писемных форм представеня самого себе. Розвуй самовыраженя и знать складаня текста.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Писаня текстув, котрі ся капчавуть ку простым куртым, выученым темом. Правилноє хоснованя майчастых словоформ, приназивникув и флексій у писемных роботох на темы: фамілія, дом, убираня, цімборство, жывот русинськуй націоналности у Мадярщинї.
Русинські традіції, котрі днесь истнувуть у Мадярщинї. Писаня творув (повіданя, описованя, характеристика) з хоснованём выученуй лексикы. Правила складованя плана. Написаня творув рузных жанрув з додержанём правил правописа (заява, автобіоґрафія, блоґ).
Особости приватного и офіційного переписованя: формы обертаня, дата.
Практика конспектованя кирилицёв на папірі и у компютері.
Етичнї вопросы публичного самопредставеня.
Товмаченя простых текстув з помочов словаря.
Інформатика:
можности проґрам про редаґованя текстув; хоснованя кирилицї.

Візуална култура:
тіпоґрафські знатя.

Етика:
формы капчаня; честованя личности.

Русинська етнолоґія:
русинські традіції.
Ключові термины/
понятя
Повіданя, описованя, характеристика, конспект, електронный текст, заява, блоґ, автобіоґрафія, письмо.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Ортоґрафія Число урокув
30 годин
Пережі знатя Основнї правила ортоґрафії (прінципы вуговорёваня, аналіза слова, обычна, упрощена), їх хоснованя у процесї чиненя слова; самоконтрола и исправленя хыб з поступнёвов самостойностёв.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Посиленя языковуй свідомости: аналіз структуры русинського языка, детална оцїнка звука, слога, слова.
Розвиваня схопностюв приниманя текста: тіпы и структура речень, роздїлнї знакы.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Знатя и хоснованя правил правописа. Роздїлові знакы и основнї правила пунктуації.
Части языка.
Катеґорії називникув, род, число. Катеґорії містоназивникув. Ступенї якостникув.
Обычнї и порядкові чиселникы.
Файты простых речень.
Приназивникы, капчалникы, приглаголы. Правилноє употребляня частюв речи при комунікації.
Куртый твор за єдну подїю, тему (напр.: поїздку, школьный концерт, дружбу).
Писемный переказ куртого оповіданя вадь казкы. Вудїленя сущности простых текстув.
Інформатика:
проґрамы ортоґрафічного перевірёваня.

Візуална култура: хоснованя тіпоґрафськых знать ку вуробленю естетичного и цїленаправленого письма.
Ключові термины/
понятя
Пунктуація, роздїлнї знакы (кома, крапка, знак вопроса, знак восклика, двокрапка, тире), части языка.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Сталость и зміна языка Число урокув
10 годин
Пережі знатя Язык-субстанція змінна. Хоснованя словаря, зміны нашуй лексикы.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй языковуй свідомости: мерькованя за сталостёв и змінами языка з помочов старых и новых текстув.
Знатя/требованя розвоя Пункты капчаня
Мерькованя за сталостёв и змінами языка з помочов стародавнїх и новых текстув. Аналіз доказателств змін языка на примірох літературных текстув и писемных памняток рузных періодув (XIX., XX. ст. и модерна література).
Самобытность хоснованя языка, мерькованя и вузначеня дакулькых характерностюв рузных версій языка нашуй околности. Діалекты русинського языка (березькый, восточно-земплинськый, сїверно-мараморошськый, ужанськый, южно-мараморошськый,
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: славянські языкові ґрупы.
майновый верховинськый).
Лексичнї зміны: старі и нові слова. Збераня слов и фраз на теріторіёх бываня Русинув (Украина, Сербія, Словакія), їх сопоставеня.
Ґенезіс русинського языка (славянські языкы), ёго місто межи языками.
Ключові термины/
понятя
Тіпы языка, славянськоязычна родина, діалект.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Розвуй културы читаня, знатя класичнуй и модернуй літературы Число урокув
55 годин
Пережі знатя Знатя выученых переже казок, повідань, вершув, співанок, приказок, пословиць. Познаня и восприятя літературных и публіцистичных текстув.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Примноженя русинського словарьного запаса, хоснованя новых понять у процесї аналіза твора. Розвиваня восприятя характерных мотивув сюжета казкы, повіданя. Помуч у роспознаню дакулькох характерных и повторных мотивув у текстох русинськых співанок. Пудготовка восприятя доимув, вураженых у ліричных творох. Знакомство з літературныма и публіцистичныма текстами, помуч про їх розуменя. Розвиваня сознателного читаня.
Знатя Требованя розвоя Пункты капчаня
Творы класичнуй и модернуй літературы рузнуй тематикы. Біоґрафія вубраных писателюв. Читаня з літературы епохы реформації: Александер Духнович: Гімн и Вручаніє. Модерна література:
Іґорь Керча: Матяш, король
Русинув.
Володимир Фединишинець:
Рутенїя моя, рутенїя.
Іван Петровцій: Карпатське лїто.
Марія Русинка: Верші. Владимир Танчинець: Верші. Народна творчость: русинські приказкы, співанкы, народнї забавы, казкы, леґенды, пословицї.
Верші, казкы, повіданя русинськых авторув, фалаткы з казочных и дїточых романув. Авторы: Василь Королович, Петро Лінтур: Як Матяш гостив панув и простакув. Василь Сухомлинський: Пять дубкув.
Восприятя читань выученых переже и теперь.
Роспознаваня у текстї описованя історії, вураженя чуств и доимув. Роспознаваня дїятельств героюв. Заученя и декламація фалаткув вершув на памнять.
Гляданя ілустрацій ку вершум у інтернетї.
Формулованя думкы за даный твур.
Познатя дакулькох русинськых співанок.
Знатя точно переказати хоть єдну казку.
Інформатика:
гляданя матеріала ку біоґрафії авторув.


Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: період по 1848. рокови.

Візуална култура: націоналнї герої, історичный жывопис XX., XXI. столїтя.

Русинська етнолоґія: пословицї, казкы, присловкы, обычаї, історичнї подїї.
Утцюзнина: Анекдоты, Юрій Чорі: Паска.
Александер Митрак: На гуслю. Утцюзнина: Король Матяш. Утцюзнина: Верші.
Герої русинськых и мадярськых казок.
Верші, повіданя и вуданя русинськых авторув Мадярщины.
Авторы: Ґабор Гаттінґер-Клебашко, Маріанна Лявинец.
Ключові термины/
понятя
Історичный мотив, конфлікт. Співанка, Гімн, Вручаніє, анекдота, новела, роман, русинська співанка, казка.

Понукнутї темы комунікації

Заученї у 5-6. класох темы мож наново опрацововати на высшых языковых уровнёх и росшырёвати, отповідно ку вікови и схопностюм ученикув. Зато у таблицї вєдно з новыма темами фіґурувуть и сякі.

Предложенї темы Пункты капчаня
Фамілія
- Моя фамілія.
- Члены фамілії, ґенеалоґічноє дерево.
- Фамілнї праздникы, сполнї проґрамы.
- Росподїл труда у фамілії.
- Русинські родиннї сята.
- Характерістика родинных капчань.
Етика:
соціалнї капчаня-фамілія, дом; чоловік у часї, дїтство, доростлость, старость.

Русинська етнолоґія: історія нашуй родины.

Трудовый процес, бытя, практика:
росподїл праци у фамілії.
Місто бывательства, квартель
- Муй дом, ближа околность.
- Будовлї про бываня, буторя, інтерьєр.
- Моє місто бываня, далша околность.
- Русинські поселеня у Мадярщинї.
Математика:
оріентація у просторї.

Знатя історії, сосполных и горожанськых
капчань:
фамілія и місто бывательства.

Русинська етнолоґія:
муй варош, моє село.
Їденя
- Мої любимї стравы, напиткы.
- Здоровоє їденя.
- Кулінарнї рецепты, вареня, печеня, кулінарнї проґрамы.
- Проґрамы демонстрації и деґустації націоналных страв.
- Русинські стравы.
Біолоґія, основы здоровля и гіґіены:
костованя.

Хімія:
здоровый костованя-роля жырув и цукра.

Трудовый процес, бытя, практика:
росподїленя занять у фамілії.
Час, поры рока, части світа
- Годинка. Режым дня.
- Поры рока, місяцї.
- Днї тыждня, часы дня.
- Погода.
- Вплыв погоды на чоловіка.
- Природнї катастрофы.
- Метеоролоґічна служба.
Ґеоґрафія:
кліма и місто бывательства, погодна и кліматична стіхія.

Фізика:
природнї катострофы.
Убираня, шатя
- Шатя.
- Моє любимоє шатя.
- Русинськоє народноє шатя.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: убираня, мода.

Етика:
обычаї, сосполнї правила.
Спорт
- Здоровля тїла и душі.
- Муй любимый вид спорта.
- Спортивнї змаганя, олімпіада.
Фізкултура и спорт: подвижнї забавы, естафеты, правила игры.
Школа, цімборы
- Моя школа, наша класа.
- Предметы, учителї, розклад урокув.
- Мої єднокласникы, цімборы.
- Позакласнї сполнї проґрамы.
Етика:
соціалнї капчаня: дружба, любов, почливость, помуч єден єдному.
Волный час, забавкы
- Дїятельство у волный час, любимоє занятя.Гоббі.
- Інтернет, інтерактивнї забавкы.
- Кіно, театер, слуханя музыкы, читаня, выставкы.
Фізкултура и спорт:
виды спорта.

Музыка и співаня:
- Проведеня часа з цімборами.
- Русинські націоналнї културнї проґрамы.
слуханя музыкы.

Драма и танцї:
театер, выставы.

Візуална култура:
музеї, выставкы.

Інформатика: комунікація, котра базує ся на інформаційных технолоґіёх, средства масовуй інформації.
Природа, світ звірюв
- Мої любимі звірі.
- Малї домашнї звірята, отвітственноє триманя.
- Екскурзія у зоопарк.
- Контіненты, части світа.
- Флора и фауна нашуй отцюзнины, иных краин и контінентув.
Біолоґія, основы здоровля и гіґіены: взаимозависимость природно-ґеографічнуй околности и флоры-фауны.

Ґеоґрафія:
части світа, океаны, рельєф, природна
самобытность нашуй отцюзнины; контіненты, землї и краины поза
Европов.

Трудовый процес, бытя, практика:
дозераня за домашнёв жывностёв.
Праздникы и обычаї
- Мої праздникы.
- Сята дома и у світї.
- Ґрекокатолицькі обычаї (Отпуст, Крачун, Великдень).
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: буднї, праздникы.

Русинська етнолоґія: стріча з минулостёв: происхоженя и обычаї нашых праздникув.
Варош, село
- Вароші, поселеня, села.
- Жывот у вароші и селї.
Математика:
оріентація у просторунї, ґеометричнї формы.
- Достопамятности мого міста бываня.
- Бовты, супермаркеты, базар.
- Покупкы.
- Знаменитї вароші и достопамятности.

Ґеоґрафія:
краины, вароші.

Русинська етнолоґія:
муй варош, моє село, рудный край.

Трудовый процес, бытя, практика:
транспорт, покупкы.
Поїздка, отпочинок
- Вакація, отпочинок.
- Таборы, школнї екскурзії.
- Транспортнї средства. Правила дорожного двиганя.
- Поїздкы по краинї и за гатаром.
Ґеоґрафія:
оріентація у ґеоґрафічнум просторунї, Европа, контіненты, теріторії, и країны вонка Европы.

Русинська етнолоґія:
муй варош, моє село, рудный край.
Музыка, умілство
- Моя любима музыка, читаня, книжкы.
- Выставкы, проґрамы, концерты.
- Дїдузнина народнуй музыкы Русинув Мадярщины: співанкы, народнї танцї.
- Знаменитї русинські композіторы и умілцї.
Музыка и співы:
слуханя музыкы.

Драма и танцї:
театер, выставы.

Візуална култура:
музеї, выставкы.
Захорона околного стредка
- Флора и фауна, котра перебывать пуд угрозов щезненя.
- Знатнї/Важнї дни: День дерев и потят, Світовый День Воды, День Дуная.
- Селективноє збераня смітя.
- Еколоґічно-свідомоє поведеня.
Біолоґія, основы здоровля и гіґіены:
став, захорона и пудпорованя еколоґічных сістем.

Фізика:
процесы вуробленя енерґії.

Ґеоґрафія:
ґлобалнї проблемы, самодостаток, храненї отцюзнянї и межинароднї природнї цїнности.

Трудовый процес, бытя, практика:
свідомі покупкы, здоровый кіп жывота.
Здоровый образ жывота
- Сістематична гіґієна тїла, двиганя.
- Правилноє костованя.
- Хвороты и превенція.
Біолоґія, основы здоровля и гіґіены:
превенція хвороты.

Трудовый процес, бытя, практика:
здоровый кіп жывота.
Минулость и будучность
- Минулость моюй родины, моє коріня. Фамілноє дерево.
- Моя будучность.
- Моє місто бываня давно и днесь.
- Будучность нашуй земли.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: рузнї епохы, ґлобалнї проблемы.

Русинська етнолоґія:
муй світ, cтріча з минулостёв.

Ґеоґрафія:
тіпы поселень,околностна свідомость, захорона околностного стредка.

Етика:
світ праци и труда.

Трудовый процес, бытя, практика:
фаховость, професії, занятя.
Медія, средства масовуй інформації, комунікація
- Інтернет, інтерактивнї забавкы, сторонкы соціалнуй сїтї.
- Світ націоналнуй медії.
- Інформаційно комунікаційнї средства у каждоднёвости.
- Роля медії у каждоднёвости.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: інформація, роля средств масовуй інформації и публичности.

Інформатика: комунікація, котра базує ся на інформаційных технолоґіёх, средства масовуй інформації.
Земля и космос
- Сонячна сістема и планеты.
- Сонце и звізды.
- Путованя у космос.
Ґеоґрафія:
небеснї тїла.

Фізика:
обєкт сонячнуй сістемы, средства познаваня космічнуй просторі.

Математика:
оріентація у просторі.








Проґноза резултатув розвоя на конець дваручного цікла
Ученик оріентує ся и ефективно зучастнює ся у каждоднёвых парных и ґруповых комунікаціёх, дішкурованёх.
Вун валовшен захоронити свою позіцію з помочов арґументув и доказателств.
Позурно слїдить и розуміє комунікаційнї сігналы и нонвербалнї знакы своїх цімборув.
У керетот общых тем увірено знає комуніковати як устно, так и писемно.
Школаш валовшен ґлобално розуміти смысл текста рузных форм и жанрув, воспринимать повіданя текста не лем буквално, знає глядати у текстї інформацію.
Вун способен сформуловати содержаня текста, самостойно конспектовати и складовати план ку нёму. Валовшен курто сформуловати и арґументовати свою думку подля текста устно и писемно.
Ученик знає и стремить ся хосновати при формулованю текста рузнї файты речень, соблюдавучи правила пунктуації.
Вун знає роспознати части языка русинського языка, у писаню правилно хоснує правила правописа.
Розуміє смысл и знає переказати сущность літературных творув. Ученик розуміє смысл и знає аналізовати, увіденї у драмох и філмох людські капчаня, дїйства, чуства, конфлікты.
Заучить напамнять творы: Александер Духнович: Гімн и Вручаніє, 3 повіданя, 3 казкы, 3 верші, Іґорь Керчa: Матяш, король Русинув. Ученик знакомый з основныма елементами вураженя СМІ, жанрами електроннуй и печатануй пресы.
РУСИНСЬКЫЙ ЯЗЫК И ЛІТЕРАТУРА
(про школованя языка, додаточного хованя, образованя и преподаваня націоналного языка)

9-10. класа

У преподаваню русинського языка важну ролю играє познатя русинськуй културы и літературы, розвуй схопностюв устного и писемного вураженя, а также изглядованя, аналіз, сопоставеня и оцїнка текстув и фалаткув рузных жанрув и стілув, які происходять из рузных часовых періодув и жерел.Ученикы научать ся вусловлёвати ґраматично правилно свої думкы, як устно, так и писемно, хоснувучи отповіднї словоформы, вуражати їх плавно, послїдовно и осмыслено, находити и формуловати зависимость изглядованых текстув и выученых тем.

Процес выученя русинського языка сконцентрованый є на активных школашох, котрі з помочов русинського языка сполнявуть комунікативнї завданя.Наша задача застачити про нїх можность почуствовати и вупровбовати ся у сітуаціёх реалного жывота и проблем, формуловати самостойну думку.

У інтересох успішнуй комунікації ученикы познавуть и хоснувуть такі языкові формы, з помочов якых мож тримати правилну и осмыслену бесїду.Они мавуть розуміти прінціпы орґанізації и формулації своюй думкы и бесїды в когерентну языкову єдинку.

У процесї преподаваня русинського языка треба стремити ся ку тому, што бы почутый вадь прочитаный текст быв автохтонным и правдивым з точкы позора сполненя завдань.З помочов інтернета ученикы мавуть можность самостойно находити автохтонну русинську околность, ставати ся частёв русинськуй културы, наладити капчаня з носителями русинського языка, што годно стати серіознов мотіваціёв.

Про ефективность преподаваня русинського языка важну ролю играє включеня в учебный процес знатя и інтересы ученикув, їх языкові и неязыкові схопности.У тот же час, выученя языка из-за множества тем ідеално пудходить ку пудпорованю розвиваня особности, создає можности бесїдованя у процесї многых иных предметув.

На данум учебнум етапі важныма суть особости віковуй катеґорії.Треба брати на позур, же булшость ученикув пережывать період самопознаня, крітичнуй самооцїнкы, є пуд муцныма вплывами єднокласникув.Фактором ефективности преподаваня языка є мотиваційноє дїятелство на урокох, рузнї інтеракційнї формы, атмосфера урокув, позітивнї отзывы, конструктивноє пудпорованя, ясность оцїнёваня.

Учебный план на каждум етапі розвоя рекомендує нові темы подля віка и требованюм ку ученикум.Шор опрацованя рекомендованых тем, їх поглубленя и росшырёваня має вузначати ся у гармонії з містным учебным планом дануй школы.Рекомендованї темы капчавуть ся ку русинськуй културї, сякым кіпом застачавуть розвуй інтеркултуралных и русинськых націоналных компетенцій.

Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Аудіованя, розуменя устных и писемных текстув Число урокув
75 годин
Пережі знатя Майбулш пошырена лексика, розуменя даякых языковых словоформ.Розуменя повідань, смысла вураженя.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй розуменя бесїды.Помаганя ученикум розуміти общу бесїду и інформацію, яка капчать ся ку ёго околности и жывоту.Розуменя вопросув и повідань партнера у діалоґови.Розуменя смысла куртых повідань и знатя їх переказовати.
Знатя/требованя розвoя Пункты капчаня
Восприятя и розуменя текста на знакомі темы (рекомендовануй общуй тематикы), поставеных вопросув и росказув.
Розуменя каждоднёвуй бесїды.
Примноженя словарьного запаса путём читаня и аналізованя простых научно-популарных и літературных текстув.Познаваня новых стратеґій читаня, напримір: продовженя начатого текста, формулованя нового кунця.
Употребляня стратеґій аудіованя, напримір: у случаю бесїдных тем, опредїленя значеня новых слов, вуходячи з контекста, гляданя чеканых и предвиденых інформацій, формулованя куртого содержаня, ставеня вопросув, повтореня, гляданя пояснень.Файты и жерела хоснованых текстув: повіданя, інструкції, новости ТВ и радіо, куртї інтервю, співанкы, відео.
Култура кіно и масмедія: проґрамы ТВ и радіо.

Русинська етнолоґія: родина, традіції, праздникы.
Ключові термины/
понятя
Говореня, примноженя словарьного запаса, інформація, сінонім.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Бесїда, масова комунікація Число урокув
60 годин
Пережі знатя Зучастнёваня у каждоднёвых комунікаційных сітуаціёх, стремленя ку осмысленуй и яснуй бесїдї.Восприятя и репродукція устных текстув, правилноє слїдованя росказум, розуменя повідань партнера.Знатя и хоснованя елементарных форм комунікації: кланяня, представеня, обертаня, вопрос, просьба и т.д.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвуй бесїды.Ініціованя школашув ку вусловленю думкы и чуств подля знакомых тем.Розвуй аналізованя історій.Устноє повіданя и ставеня вопросув.
Знатя/требованя розвoя Пункты капчаня
Точка позора, вураженя думкы з правилным хоснованём языка подля знакомых тем: школа, цімборованя, фамілія, здоровый способ жывота, жывот націоналностюв у Мадярщинї, праздникы хороненя традіцій, убераня.
Выученя сітуацій, котрі капчавуть ся ку темом.Бізувноє хоснованя заученых языковых средств.
Ініціованя діалоґа.Вусловеня думкы и точкы позора у почтивуй формі.
Свідомоє хоснованя ґестув и мімікы у рузных комунікіційных сітуаціёх, їх роспознаваня у сітуаціёх каждоднёвуй комунікації. Русинська масмедія у Мадярщинї.
Познаня жанрув и ролї масмедії.
Роспознаваня и восприятя інформації русинськых проґрам ТВ и радіо.Складованя и вуголошеня рефератув и творув за русинські
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: сосполный вплыв масмедій.

Култура кіно и масмедії: медіаграмотность.

Драма и танцї:
бесїднї сітуації, дінамічнї забавы.
традіції.
Пудготовка інтервю за традіції русинськуй сполности з хоснованём отповіднуй лексикы.
Товмаченя з хоснованём словаря русинськых и мадярськых текстув з інтернета и из позыченых из бібліотекы книг, котрі капчавуть ся ку молодежнуй тематицї.
Ключові термины/
понятя
Комунікація, масова комунікація, діалоґ, інформаційный жанр (новость, повіданя, репортаж, інтервю), жанр передаваня думкы (коментарь, замітка, письмо, есе).
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Читаня, восприятя текста, осмыслёваня літературных творув Число урокув
70 годин
Пережі знатя Восприятя інформації и сущности ґраматично майзложеных текстув на бытові темы.Крокы твореня слов, техника збераня матеріала.Потребный уровень восприятя и формулованя текстув: хоснованя стратеґій восприятя и опрацованя (перепозїрованя, актівація пережых знать, сінтеза, селективноє читаня и т.д.) текстув рузнуй тематикы и тіпув.Сістематичноє читаня книг и хоснованя бібліотекы.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Обща структура и правила бесїдованя.
Формы пошыреных тіпув офіціалного текста, далшоє розвиваня способув формулації текста.
Читаня майбулшых літературных текстув, їх опрацованя на основі заданых аспектув.
Помуч оріентації у жанрох масовуй комунікації, мерькованя їх у русинськуй масмедії Мадярщины.
Знатя/требованя розвoя Пункты капчаня
Самостойноє опрацованя текста.Изглядованя зависимости текста и образчика.Техникы ефективного конспектованя и складованя планув, адекватноє їх хоснованя.
Структура и самобытность пріватных и офіціалных текстув, валовшность формуловати офіціалнї тексты, напримір: письмо, інтервю, новость, замітку.
Читаня текстув з русинськуй новинкы, нахоженя главнуй думкы и формулованя ї писемно.
Читаня творув русинськуй народнуй творчости, роспознаваня в нїх скрытого содержаня (любов, фамілія, патріотізм, дружба), осмысленя и оцїнка.
Читаня класичных и модерных літературных творув, їх опрацованя и аналіз.
Ліричнї творы:
Александер Духнович: Поздравленіє Русинув на новый год 1852.
Утцюзнина: Верші.
Іван Петровцій: Єсе-есе.
Володимир Фединишинець: Быты русином-быты русинам.
Василь Сочка-Боржавин: Задзвонили в селї на вечурню.
Розвиваня формулованя думкы за діятельство героюв и сітуації описанї у текстох.
Самостойноє збераня матеріала у бібліотецї.
Правила позначеня жерел.
Мадярськый язык и література:
написаня есе.

Вшыткі предметы:
складованя плана, конспектованя.

Інформатика:
вухоснованя інформації, употребляня жерел, посиланя, текстова база даных, юрідичнї и етичнї вопросы, хоснованя інтернета.

Русинська етнолоґія:
фолклор.
Ключові термины/
понятя

Восприятя текста, думка, гляданя інформації, русинська народна творчость, русинська література.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Писаня, розвуй знать ґраматикы, ортоґрафії и пунктуації, написаня текстув Число урокув
55 годин
Пережі знатя Роспознаваня и хоснованя основных прінціпув правописа, роздїлных знакув.Практичноє хоснованя ортоґрафічных словарюв.Знатя написаня куртых інформативных текстув на заученї темы вадь за прочитанї літературнї творы.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Сознателноє хоснованя правил и термінолоґії русинськуй ґраматикы, презентація структуры словотвореня.Познатя сістемы ортоґрафії русинського языка.
Знатя/требованя розвoя Пункты капчаня
Свідомоє хоснованя основных прінціпув правописа и структуры языка.Практика правописа роздїлно и вєдно, властных имен и т.д.
Правопис слов иноязычного происхоженя.
Фонетика: сістема звукув русинського языка, гласнї и согласнї звукы, особости твореня и вуговорёваня звукув.
Правила капчаня звукув и ортоґрафія.
Самобытность русинськуй фонетикы, звукова структура языка.Діалектнї розличности звуковуй сістемы русинського языка.
Морфолоґічна самобытность: корінь, ролї и функції частюв слова, правила капчаня.
Сопоставеня структуры русинського языка з фонетиков, морфолоґіёв, словотворенём и сінтаксом мадярського языка.
Число називникув, катеґорії називникув, тіпы и ґраматичноє змінёваня общых назв.
Род, число и змінёваня містоназивникув. Змінёваня и ступенї порівнёваня якостникув. Змінёваня чиселникув.
Глагол: формы глагола, змінёваня глаголув, вид глагола, час глагола.
Змінёваня глаголув двиганя. Змінёваня модалных глаголув. Сінтакс: простї и сложнї реченя.
Роспознаваня у текстох выученых русинськых языковых форм, їх функцій, правилноє хоснованя сякых форм в устнуй и писемнуй бесїдї.Правилноє роспознаваня частюв реченя и вухоснованя префіксальных глаголув.
Вшыткі предметы:
правопис.

Інформатика:
гляданя матеріала з інтернетных жерел, языкова характерность інтернетных жанрув.

Мадярськый язык и література:
фонетика, морфолоґічна структура, способы твореня слов и структура речень мадярського языка.
Писаня текста, конспекта, письма у правилнуй формі, дотримованя ґраматичных правил.
Писемноє формулованя основнуй думкы прочитаного літературного твора.
Ключові термины/
понятя
Основный прінцип ортоґрафії, языкова норма, доповідь, написаня статті, конспект, звук, корінь, суфікс, знак, флексія, части речи, часть реченя, пудмет, присудок, файты речень, простоє реченя, складноє реченя, тіпы текстув.
Рекомендованї темы про комунікацію
(практика рузных форм устнуй и писемнуй комунікації з помочов лексикы, котра капчать ся ку слїдуючым темом)
Темы Пункты капчаня
Я и моя фамілія
- Особность, біоґрафія, планы ученика.
- Фамілный жывот, фамілнї капчаня, завданя членув фамілії.
- Каждоднёвость фамілного жывота, домашнї завданя.
- Роздїленя труда у фамілії.
Трудовый процес, бытя, практика:
фамілія и ґаздувство.

Етика:
самопознаня, чоловік у часї-дїтство, пудростовый період, доростлость, старость, фамілный жывот.
Чоловік и сосполство
- Внутрішна и вонкова самобытность чоловіка.
- Круг цімборув.
- Соціалнї капчаня.
- Роля мужув и жун, знакомство, женитва.
- Праздникы, фамілнї сята.
- Убераня, мода.
- Похожость и розличность межи люди, толеранція.
- Толерантность ку розличности.
- Конфлікты, їх рішеня.
- Націоналности и сполность булшости.
- Роля Вседержавного Русинського Самосправованя у жывотї русинськуй общины.
Етика:
соціалнї капчаня, передсуд, толеранція, довіра, состраданя; слутї люди (з дефектами), біднї и багатї.
Околность
- Дом, місто бываня и околность (комната, квартель, представеня дома).
- Достопамнятности, службы и отпочинок у містови бываня.
- Флора и фауна нашуй околности.
- Еколоґія у близжуй околности.
- Погода и клімат.
Трудовый процес, бытя, практика:
захраненя, еколоґічна свідомость у домі и околности бываня, економія воды и
енерґії, перероблёваня отпадкув.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань; етнолоґія и краєпис: традіції міста бывательства
и околности, моє село, муй варош.

Біолоґія, основы здоровля и гіґіены:
місто бывательства, сосполство, охранянї природнї цїнности, таркаста флора и фауна, погода.

Ґеоґрафія:
тіпы поселень.
Школа
- Представеня и самобытность школы ученика.
- Предметы, порядок урокув, круг інтересув, ученя.
- Способы дуставаня знать.
- Роля інтернета у школї, ученю.
- Позакласна робота.
- Школнї традіції.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: переміна понятя «знатя», техникы ученя, перманентноє ученя.

Інформатика:
цифрові бази знать, бібліотечнї інформаційнї сістемы.
Світ праци
- Робота про ученикув, лїтня праца.
- Професії и компетенції.
- Выбор професії, далшоє школованя, наладжованя на працу.
- Можности наладжованя на працу.
- Можности гляданя роботы.
- Автобіоґрафії, інтервю.
Трудовый процес, бытя, практика:
фахова оріентація и наладжованя на працу.
Жывот
- Порядок и режім дня.
- Здоровый порядок жывота.(правилный и неправилный кост, роля фізичного двиганя
Трудовый процес, бытя, практика:
фізичноє и псіхічноє
у хороненї здоровля, гіґієна).
- Жывот и стрес.
- Любенї стравы.Русинські націоналнї стравы.
- Кост дома, у школнуй мензї, ресторанох и містох фаст-фуда.
- Частї хвороты, травмы, нещастнї случаї.
- Лїченя (у дохтора).
- Злї звыкы.
здоровля, предупредженя нещастных случаюв, здоровоє їденя.

Біолоґія, основы здоровля и гіґієны:
части тїла, здоровый порядок жывота, сімптомы хвороты, люде з дефектамы (слутї), превенція, перва медична помуч.

Фізкултура и спорт: вплыв сістематичных фізичных тренінґув на орґанізм, релаксація.
Спочивок, културна проґрама, забавы
- Занятя у слободный час, гоббі.
- Русинські молодежнї творчі таборы.
- Театер, кіно, концерт, выставка и т.д.
- Заниманя спортом, любеный спорт, школный спорт.
- Читаня, радіо, телевізія, компютер, інтернет.
- Роля масмедії у розвої націоналнуй свідомости.
- Русинськый културный жывот у Мадярщинї.
Ґеоґрафія:
култура иных народув.

Інформатика:
електроннї книгы, масмедійна грамотность.

Фізкултура и спорт: танцї, народнї забавы, роля примірув наслїдованя, особости видув спорта.

Музыка и співаня:
народна музыка, класична музыка, попмузыка.

Драма и танцї:
основнї елементы ролёвуй игры, ініціація ку бесїдї, восприятя, осмысленя.

Візуална култура:
описованя и осмысленя творув умілства.
Путованя, турізм
- Средства транспорта, транспортнї можности, сосполный транспорт, біціґлёваня.
- Лїтный отпочивок дома и за гатаром.
- Пудготовка ку путованю, планованя и орґанізація путованя.
- Перевагы и недостаткы путованя окреме и довєдна.
- Салаш (кемпінґ, молодежный салаш, готел, арендована квартель вадь хыжа, міняня квартелї и т.д.).
Трудовый процес, бытя, практика:
транспорт, безопасность дорожного двиганя, самозахраненя, околностна свідомость у дорожнум двиганю.

Ґеоґрафія:
ґеоґрафічна самобытность културного жывота, языкы и віроисповідованя, турістична самобытность краин.
Наука и техника
- Популарнї наукы, просвітительство.
- Роля техничных средств у каждоднёвости.
- Роля інтернета у приватности, ученї, роботї.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань; фізика:
научнї открытя и вунаходы історичного значеня.

Інформатика:
триманя контактув посредством компютера, гляданя інформації, познаваня масмедії з хоснованём средств інформатикы; перевагы и різіко інформативно-комунікаційных средств.
Економика і фінансы
- Фамілноє ґаздувство.Економія.
- Жебові гроші.
- Роля фінансув у каждоднёвости.
- Купованя, службы (напримір: пошта, банк).
- Испожываня, реклама.
Трудовый процес, бытя, практика:
фамілія и ґаздувство, сознателнї купованя, фінансові знатя.
Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: роля доходув у фамілії, кельтунок, доходы, шпорованя, кредіт, плата за комуналнї службы, жебові гроші.







Проґноза резултатув розвоя на конець дваручного цікла
Ученик знає глобално воспринимати писемнї тексты (напримір: літературні, научно-популарнї и т.д.), розуміє їх не лем буквално, знає глядати у текстї потребну інформацію.
Вун знає переповісти основный сюжет текста, самостойно конспектовати и написати план.Валовшен устно и писемно формуловати и арґументовати свою думку, котра капчать ся ку прочитаному текстови.
Знає буквално, правилно хоснувучи фонетичнї средства и сознателно розумівучи текст, декламовати напамнять меморітеры.
Ученик валовшен адаптовати ся, уповісти свою думку, арґументовати у каждоднёвых сітуаціёх.Знає высловити думку за знакомі темы, хоснувучи потребну лексику и языкові формы. Бесїда ученика плавна и розумлива, отповідно до вубраного стіла.Вун научить ся роспознавати описанї у літературных текстох цїнностї, вопросы моралї, мотівацію, формы справованя. Ученик знає біоґрафію и творы дакулькых авторув русинськуй літературы XIX.и XХ.ст.Розуміє смысл вершув, знає аналізовати літературнї творы.
Роспознає ролю писателюв у формованю русинського націоналного ідентітета.
Валовшен писемно сформуловати свої знатя за познатї особности русинськуй літературы.
Ученик способен роспознавати и розуміти потребну ку навчалным темом інформацію у проґрамох русинськых радіо и ТВ.

11-12. класа

Цїлёв школованя русинського языка є поступнёвый розвуй аналізованя текста з помочов текстовых, семантичных, стілістичных и ріторичных знать; далшого розвиваня крітичности у восприятю и самостойному формулованю текстув рузных жанрув, тем и форм, напримір: мультимедійный, діґіталный и авдіовізуалный.

Цїленаправленость дїятельства роспространять ся на изглядованя зависимости языковых норм и сосполных требовань, самоконтрола хоснованя языка, сознателноє правилноє хоснованя словарьного запаса, сістемы языковых елементув и правил у рузных комунікаційных сітуаціёх.Частёв розвиваня русинськоязычнуй свідомости ученика є примноженя ортоґрафічных знать, розвуй валовшности ку ученю, самостойного збераня матеріала, хоснувучи бібліотечнї каталоґы, бібліоґрафії, компютернї базы даных и можности інтернета.

У резултатї ученя русинського языка ученик валовшен самостойно зберати матеріалы, глядати рузнї жерела, конспектовати, составляти планы и лішты хосновануй літературы ку исполненю устных и писемных завдань, котрі потребувуть трималуй пудготовкы.

Ученик, владївучи знатями з історії языка и описовуй ґраматикы, готовый отповідално дїяти в інтересох сохраненя цїнностюв русинського языка.Дякувучи знатём за сістему русинського языка, ролї бесїды у сосполному и особному жывотї, ученик готовый ку екзаменом на атестат зрілости и далшум школованю.

Основнов цїлёв преподаваня русинськуй літературы є читаня, восприятя и обговорёваня літературных творув.Аспектом вошколованости є изглядованя трансформації традіційных и жанровых керетув: розуменя новых тіпув и структур романа, предметнуй лірикы, складеного тона, ролї ґротеска и іронії.

Вуходячи з самобытности творув русинськуй літературы, цїлёв розвиваня є роспознаваня взаимовплыва мадярськых, европейськых и модерных традіцій, індівідуалных форм вураженя у літературных творох, презентація стіловых напрямув у даякых творох літературы и умілства, познаваня розмаитости стіловых напрямув рузных епох, формулованя высновкув.Посредством мерькованя жывота авторув и творув, їх вплывув у літературных традіціёх, модернуй літературі и иных умілствох, в ученикох розвивать ся россудливость, чуство морали и естетикы.Восприятя, осмысленя и обговореня самобытности героюв, сітуацій, конфліктув, напримір: любов, прощеня, достигненя доростлого віка, гріх, покута, брехня, чуствителность, пудпорувуть розвуй валовшности арґументованя, соціалных компетенцій, морално-етичного мысленя.

Цїлёв предмета є также розвиваня розуменя взаимозависимости літературных аспектув и літературных творув, знатя находити у текстох доказательства сёго капчаня, аналіз інтертекстуалных и одображаючых примірув, а также такых, котрі доказувуть, же література-йсе постоянно змінна історична традіція.Дїятельством у керетох сякуй тематикы є мерькованя и доказательство зміннуй самобытности жанрув и поетичных понять, а так же феноменув, котрі доказувуть зміну літературного языка.Мусайным условієм самообразованя є сістематичноє навщивованя бібліотекы, включавучи можности інтернета, т.е.креативноє вухоснованя научно-популарных, авдіовізуалных літературных и діґіталных жерел ку составеню заміток, рефератув, повідань, докладув и презентацій.Частёв сякого дїятельства є рішеня устных и писемных завдань, які потребувуть булшого часа пудготовкы, збераня матеріала з рузных жерел на основі самостойно вузначеных аспектув, складаня плана, конспектованя, посиланя и ушореня лішты хоснованых жерел.

Ку требованюм самостойнуй оріентації капчать ся отвореность ку восприятю модерных русинськых літературных текстув и творув нетрадіційнуй структуры и языка.Рекомендує ся інформовати школашув за творы русинськуй модернуй літературы, напримір: антолоґій, творув просвітительськых жанрув, презентацій и резуме книг, даякых вопросув телевізійных и філмовых адаптацій.

Цїлёв є опрацованя літературных творув днешнюй епохы, упознаваня поодинокых писемных, діґіталных, кіно- и авдіовізуалных жанрув.Ку модерному літературному жывоту относить ся изглядованя історії возникненя літературы, роспознаваня ї у иных средкох, напримір: філмох, анімації, телевізії, коміксох, авдіоносителёх, вершах, покладеных на музыку; діґіталных носителёх: інтернетповіданя, мултимедійнї вуданя, самобытности адаптації, змінёваня жанрув.

З цїлёв розвиваня способностюв далшого вошколованя ученика мож вухосновати завданя, котрі базувуть ся на індівідуалнуй роботі изглядованя, напримір: писаня самостойных робут, готовеня презентацій з помочов бібліотекы, хоснованём діґіталных жерел, фаховым зберанём и ушоренём матеріала.

Оріентація у културных и літературных традіціёх реґіона и поселеня, а также у крузї містных културных інстітуцій, змуцнює приязаность ученика ку рудному реґіонови, поселеню и націоналности.

Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Авдіованя Число урокув
48 годин
Пережі знатя Розуменя основнуй думкы текста.Восприятя інформації, яка капчать ся ку ученым темом.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Мерькованя и похопеня хода мысли чутого текста.Розвуй устных языковых способностюв, потребных ку діалоґови.
Знатя/требованя розвoя Пункты капчаня
Похопеня вуражень и языковых форм, котрі ся капчавуть ку ученым темом (напримір: особнї данї и інформація за фамілію, купованя, околность, професії).
Розуменя русинськых проґрам ТВ и радіо, кедь їх манера языка помала и ясна.
Восприятя елементарных інформацій, які потребнї, жебы школаш муг прикапчати ся ку бесїдї.
Розуменя тем бытовых бесїд.
Розуменя бесїды на знакомі темы, при потребі, з задаванём вопросув.
Розуменя інформації за правилный путь, напримір: пішо вадь масовым транспортом.
Розуменя елементарных інформацій у телефоннуй бесїдї (предмет телефонного звонка, кого треба глядати и т.д.). Хоснованя елементарных стратеґій, напримір: вузначеня значеня незнакомых слов з контекста, хоснованя знать інтернаціоналных слов вадь слов з иных языкув про розуменя чутых текстув, гляданя у текстї чеканых інформацій вадь предположень. Вухоснованя візуалных елементув (ілустрація, ґест, міміка) в інтересох розуменя текста.
Інформатика:
діґіталнї інформаційнї базы, бібліотечнї інформаційнї сістемы.

Култура кіно и масмедії: русинські транслації ТВ и радіо.
Ключові термины/
понятя
Метакомунікація, діалоґ, формулованя думкы, формованя властнуй позіції.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Бесїда Число урокув
48 годин
Пережі знатя Практична, сознателна устна комунікація.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Вусловеня думкы у рузных комунікаційных сітуаціёх, практика бесїды.Ініціація ку зучастненю у бесїдї и діскусії.Розвиваня културы бесїды.
Знатя/требованя розвoя Пункты капчаня
Оріентація у бесїдных сітуаціёх; валовшность спонтанно находити правилный стіл и поведеня у новых комунікаційных сітуаціёх.Практика културного триманя діскусії и вусловленя думкы у процесї опрацованя рекомендованых тем.
Діалоґ и вусловленя думкы на слїдувучі темы: русинськый націоналный жывот, традіції, култура.
Писаня реферата и вуголошеня го на уроцї.
Вуголошеня з інтонаціёв меморітерув.
Выступ (співаня, читаня верша, казкы) на олімпіадох и концертох.
Хоснованя матеріалув из жерел масовуй комунікації у рузных бесїдных сітуаціёх.
Практика офіційного выступованя, вураженя позіції на рузну тематику и вшелякі сітуації.
Смыслове читаня літературных и научнопопуларных текстув, формулованя їх содержаня з слїдованём ґраматичных правил.
Култура кіно и масмедії: реклама, проґрамы ТВ и радіо, формованя властнуй позіції, вплывові средства.

Візуална култура: ілустраційнї повіданя.

Драма и танцї:
сітуація, діалоґы розуменя смысла.
Ключові термины/
понятя
Комунікаційнї сітуації, дішкурованя, думка, діалоґ, арґументація.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Розуменя читаня Число урокув
50 годин
Пережі знатя Текстолоґічнї, семантичнї и стілістичнї знатя.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвиваня осмыслёваного читаня русинськых текстув.Помуч дустаня опыта, як чоловік годен путём языковых текстув не лем його буквалным содержанём вплывати на партнера.
Знатя/требованя розвoя Пункты капчаня
Стратеґії читаня про себе и наголос (гляданя даных у текстї, плавноє и деталноє читаня текста).
Осмыслёваноє читаня про себе и наголос русинськоязычных текстув, устноє переказованя прочитаного.Самостойноє читаня літературных и научнопопуларных текстув, репродукція содержаня.
Примноженя знать, практика и хоснованя техникы восприятя текста.
Стратеґії восприятя текста (буквалноє, смысловоє, крітичноє, креативноє) у печатаных и електронных текстох и иншакых візуалных повіданёх.
Інформатика:
знатя редіґованя текста, хоснованя бібліотекы, гляданя інформації.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: історичнї націоналности, історичнї и сосполнї причины и тенденції формованя діаспоры.
Ключові термины/
понятя
Бесїдованя, розуменя текста, думка, гляданя інформації.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Писаня, формулованя текста Число урокув
28 годин
Пережі знатя Формулованя електронных текстув и текстув на папірї подля комунікаційных сітуацій.
Навыкнутя ку способум и техникум конспектованя на папірі и у компютері.
Повіданя, характеристика, самобытность думкы. Хоснованя стіловых средств подля комунікаційных цїлюв, жанрув, адресата, контекста.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Розвиваня мысленя и самовураженя: мерькованя за похожостёв и розличностёв текстув на папірі и на моніторі компютера.
Розвуй формулованя текста: практика гляданя ідеї прочитаного текста, формулованя текста подля цїлї повіданя и сітуації у потребному стілї.
Знатя/требованя розвoя Пункты капчаня
Формулованя текста з дотриманём тіполоґічного характера, естетикы письма.
Складованя набытых и ясных текстув з максималнов кулькостёв інформації и арґументув у діскусійнуй, переубедителнуй вадь інформативнуй формі повіданя (напримір: діґіталнуй, з мултимедійныма прилогами).
Формулованя текстув рузных жанрув з дотриманём ортоґрафічных и ґраматичных правил: інтервю, описаня, письмо, заява.
Писемноє формулованя основнуй думкы прочитаного літературного текста.
Написаня куртых статюв за історію Русинув, сістему прав чоловіка и націоналностюв.
Куртоє формулованя думкы и смысла поєдного з літературных творув.Складаня плана.
Правилноє хоснованя морфолоґічных, сінтаксичных знать и лексикы русинського языка при ушоренї писемного текста.
Інформатика:
знатя редіґованя текста, хоснованя бібліотекы, гляданя інформації.
Ключові термины/
понятя
Формулованя текста, арґументація, тіп текста.
Тематична єдинка/
Цїль розвоя
Розвуй културы читаня, восприятя літературных творув Число урокув
67 годин
Пережі знатя Фолклор, авторська поезія.Театер.Бавкова література, тексты співанок.Тексты красного писемства и научнопопуларнуй літературы.
Ховавучі и розвивавучі цїлї тематичнуй єдинкы Інформація за минулость Русинув, літературнї періоды, творы писателюв.
Пудготовеня школашув ку формулованю самостойнуй думкы за русинські ліричнї и епічнї творы, крітичному восприятю думок и резуме.
Знатя Требованя Пункты капчаня
Няговські поученія (автор незнатый, половка XVI.ст.). Книга-коментарії и товмаченя ку хоснованю Єванґелія у каждоднёвости.
Іриней Контратович (1878-1956): Історія Карпатськуй Руси (1924). Гіадор Стрипськый (1875-1946): Майдавнїшнї документы отцюзняных русинув (1911), Русинські казкы, анекдоты и співанкы (1919).
Аналіз творув русинськых писателюв и поетув:
Федор Потушняк (1910-1960) - епічнї романы за історію Русинув: Повінь (1959), Наш рідний край (1962).
Юрко Харитун (1948): Фолклор про дїти (1991).
Мирослава Лацова-Гупцеёва (1985): зборник поезій Аура (2006) - путї самореалізації
молодежи у модернум
сосполстві.
Петро Мурянка (1947) Гуморістичнї повіданя (1971) у літературнуй лемковськуй новинцї Сторонкы.
Позераня и слуханя русинськоязычных теле-и радіотранслації за жывот русинськых поселень Мадярщины.
Ученик
- знає назвати первый ориґіналный русинськый твур, якый содержить товмаченї тексты восточного-и западно-европського віроисповіданя и біблії;
- познає самобытность русинськуй літературы до XIX.ст.и первуй половкы XX.ст.;
- знає історію Русинув за твором Іринея Контратовича;
- знає творчость Гіадора Стрипського;
- валовшен декламовати на памнять меморітеры;
- валовшен формуловати думку на задану тему;
- познає културнї и літературнї трідіції реґіона/поселеня/района/шк олы и т.д., знає літературнї памняткы;
- валовшен самостойно розвивати тему на задану тематику.
Інформатика:
оріентація у бібліотецї и інтернетї.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: просвітительство и сосполный жывот епохы реформації.

Култура кіно и масмедії: преса, транслації ТВ и радіо.
Ключові термины/
понятя
Няговські поученя, Рутен, русинська казка, анекдот.
Рекомендованї темы про комунікацію
(практика рузных форм устнуй и писемнуй комунікації з помочов лексикы, котра капчать ся ку слїдувучым темом)
Темы Пункты капчаня
Жывот
- Сосполнї ґрупы, субкултуры, моднї напрямы, особность, адаптація, планованя індівідуалного жывота, планы на будучность, перспективы каріерного и пріватного
Етика:
соціалнї капчаня, передсуд,
жывота, здоровый кост, хвороты.
- Злї звыкы.
- Спорт, екстремалный спорт, професіоналный спорт, опасность и отповідалность, навикнутя спочинка, навикнутя потреблёваня.
толеранція, сочуство.

Біолоґія, основы здоровля и гіґієны:
части тїла, здоровый образ жывота, сімптомы хворот, дюде з дефектами (слутї), перва медицинська помуч, превенція хворот.

Фізкултура и спорт:
роля сістематичных тренінґув тїла, олімпіада, герої, виды спорта, релаксація.
Сосполство
- Култура коста, продукты коста, ґастрономія.
- Култура убераня, стіл.Націоналноє шатя.
- Традіції, културна дїдузнина, зміна обычаюв, роля традіцій у формованю ідентітета.
- Націоналнї културы, понятя „отцюзнина” и „ідентітет”.
- Жывот у вароши и відику, културный жывот русинськых поселень.
- Ґлобална и містна култура, Европськый Союз, без гатарув, многоязычность.
Трудовый процес, бытя, практика:
здоровля тїла и псіхікы, здоровый кост, сознателноє купованя.

Ґеоґрафія; біолоґія, основы здоровля и гіґієны: біопродукты.

Трудовый процес, бытя, практика; етика:
капчаня ґенерацій, фамілный жывот, жывот у вароши и відику.

Русинська етнолоґія:
роля дозераня традіцій у родинї, поселеню.
Школа, образованя
- Образованя у Мадярщинї.
- Ґрамотность, здобытя професії, наладжованя на працу, безроботя.
- Далшоє образованя, вубраня професії.
- Наука в інстітутї и універзітетї, стіпендія.
Русинська етнолоґія: школна сістема русинськых поселень Мадярщины давно и днесь.

Знатя історії, сосполных и горожанськых капчань: переміна понятя „знатя”, техникы ученя, перманентноє ученя.
Култура, масмедія
- Література, музыка, жывопис.
- Отцюзнянї русинські умілцї, прикладноє умілство.
- Жерела інформації, формованя думкы, роля інтернета.
- Русинські націоналнї теле-и радіотранслації у Мадярщинї.
Інформатика:
електроннї книгы, масмедійна грамотность, діґіталнї базы даных, бібліотечнї інформаційнї сістемы.

Русинська етнолоґія: націонална масмедія.
Околность и світ техникы
- Розвуй техникы и ґаздувства, образованя, перенаселеность.
- Еколоґія.
Трудовый процес, бытя, практика:
самозахраненя, еколоґічна свідомость дома и в околности бываня, економія воды, и енерґії, перероблёваня одпадкув.
Політика и історія
- Свідомость, самосвідомость, особна слобода, солідарность, сосполна отповідалность.
- Націонална політика, сосполнї орґанізації, молодежнї орґанізації, русинські націоналнї самосправованя, націоналнї выборы.
- Історія Русинув.
Драма и танцї:
основнї елементы сітуації, мотівація ку бесїдї, восприятя, осмыслёваня.

Візуална култура: описованя и восприятя творув умілства.

Ґеоґрафія:
ґеоґрафічнї основы културного жывота, языкы и віроисповідованя.
Масова комунікація
- Література, публикації русинськуй общины Мадярщины.
- Русинськоязычна преса у Мадярщинї и за ї гатарами.Познаня русинськых транслаційна ТВ и радіо Мадящины.
Музыка и співаня: русинська народна музыка у Мадярщинї.

Ґеоґрафія:
ґеоґрафічнї основы културного жывота, языкы и віроисповідованя.

Русинська етнолоґія: націонална масмедія у Мадярщинї.











Проґноза резултатув розвоя на конець дваручного цікла
Ученик роспознає и сознателно хоснує тексты, котрі базувуть ся на масовуй комунікації, авдіовізуалных и інформативных средствох.Окрем крітичного восприятя текста вун валовшен самостойно формуловати тексты.В устных и писемных сітуаціёх знає вубрати правилный тон и стіл бесїды.Валовшен самостойно складовати офіційнї тексты.
Владїє знатём текстового восприятя и аналіза.Розуміє и валовшен опрацововати заданї літературнї, научно-популарні и бытові (авдіовізуалнї, інформативнї) тексты.
Ученик владїє роздїлным и естетичным письмом.Хоснує правила цітованя и етичных норм.
Сознателно хоснує заученый матеріал, валовшен демонстровати свої знатя сістемы и історії русинського языка, самостойноє роспознаваня ґраматичных, морфолоґічных, семантичных и ортоґрафічных феноменув.
Валовшен буквално, сознателно, з інтонаціёв переказовати меморітеры.
Научить ся роспознавати, осмыслёвати и самостойно оцїнёвати описанї у літературных текстох цїнностї,вопросы моралї, мотівацію, формы поведеня.
Валовшен вузначати моралнї вопросы, вурішалнї сітуації, демонстровати їх пудпорововучи примірами.
Валовшен зучастнёвати ся у аналітичных діскусіёх, вуражати властну думку.
Оріентує ся у рузных жанрох інтерпретації ліричных творув, поетичных кулмінаціёх и композіційных процесох.
Ученик способен роспознавати, осмыслёвати, сопоставляти, обговорёвати и переказовати точкы позора, котрі возникавуть у літературных творох.
Знає писемно сформуловати свої знатя за познатых русинськых літераторув, осмыслёвати и аналізовати їх творы.
Сістематично хоснує бібліотеку, рузнї інформаційнї жерела, самостойно, з потребнов креативностёв, оріентує ся у світї інформації, знає вухосновати ушыткі можности самоошколованя.

10.8. a szerb nemzetiségi nevelés-oktatás kerettantervei

Tartalom:

- 10.8.1. a szerb nemzetiségi nevelés-oktatás kerettantervei magyar nyelven

- 10.8.2. a szerb nemzetiségi nevelés-oktatás kerettantervei szerb nyelven

10.8.1. a szerb nemzetiségi nevelés-oktatás kerettantervei magyar nyelven

Kerettantervek:

Szerb népismeret

- 1-4. évfolyam

- 5-8. évfolyam

- 9-12. évfolyam

Szerb nyelv és irodalom

nyelvoktató és kiegészítő nemzetiségi oktatáshoz

- 1-4. évfolyam

- 5-8. évfolyam

- 9-12. évfolyam

anyanyelvű és kétnyelvű nemzetiségi oktatáshoz

- 1-4. évfolyam

- 5-8. évfolyam

- 9-12. évfolyam

SZERB NÉPISMERET

A hazai szerb nemzetiség számára a nyelv és a kultúra az identitás fenntartásának és megerősödésének alapvető feltétele. A már évtizedek óta érzékelhető előrehaladott asszimilációs folyamat következtében megnőtt a nevelési és oktatási intézmények szerepe a nyelv, a kultúra és az identitás továbbadásában. A nevelés és oktatás feladatai éppen ezért nem korlátozódhatnak csak az ismeretek átadására és a készségek fejlesztésére. Gyakorlati és sokrétűen felhasználható tudásra és képességekre kell törekedni, amelyek egyben feltételei az értékeken alapuló cselekvésnek. Az önmeghatározás, ítélőképesség, a tudomány és művészet iránti nyitottság és a mindenkori személyes adottságok és lehetőségek határain belüli teljesítmény elérése a cél. Ez a feltételrendszer nyit utat a felelősségteljes élet felé.

Az élethosszig tartó tanulás jegyében a magyarországi nemzetiség legfontosabb oktatáspolitikai célja egy olyan nevelési és oktatási kínálat fenntartása és fejlesztése, amely mindenki számára elérhető és átjárható. A nemzetiség nyelvén felkínált nevelés és oktatás épít arra, hogy a nemzetiséghez tartozók ezzel a lehetőséggel minden életszakaszban élhetnek.

A nyelv magas szintű birtoklása, a helyi nyelvjárások és szokások ápolása, a történelem és a jelen ismerete - mindezek az identitás nélkülözhetetlen részét képezik. Modern világunkban az emberi kapcsolatokon keresztül történő tanulás éppoly fontos, mint a tudás és az információ megszerzése, valamint cselekvési stratégiák kifejlesztése. A hazai nemzetiségek számára ez meghatározó jelentőséggel bír, hiszen két anyanyelv birtokában vannak. Figyelembe kell venni ugyanakkor, hogy a már említett asszimiláció következtében az oktatási intézmények nem építhetnek a tanulók otthonról hozott nyelvi ismereteire. Az oktatás eredményességének érdekében ennek a megváltozott helyzetnek tükröződnie kell a fejlesztendő kompetenciákban és a közműveltségi tartalmakban is.

A tantárgy sajátosságából, hogy a család érték- és hagyományközvetítő szerepét és azok tiszteletét egyre inkább át kell vállalnia, adódnak a célok és feladatok is.

A szerb nemzetiségi iskolák tanulói először élményszerű helyzetekben találkoznak a legfontosabb hagyományokkal, az életmóddal és a nemzetiség kultúrájával. Ezekre az élményekre építve cselekvés- és projektorientált oktatási formákban a fokozatosság elve alapján szereznek ismereteket a nemzetiség történeleméről, néprajzáról, nyelvéről, irodalmáról és a médiáról.

A tanulók tájékozottak abban, hogy a hagyományőrzés családon kívüli színterei a különböző intézmények és szervezetek.

A népismeret tantárgy tanulása a tanulók számára lehetővé teszi, hogy toleránsak és nyitottak lesznek a mássággal szemben, amely alkalmassá teszi őket más nemzetiségek és népek elfogadására.

A heti egy tanítási óra alapos ismeretszerzést és képességfejlesztést tesz lehetővé. A kerettanterv a népismeretet önálló tantárgyként tervezte.

A népismeret tantárgy feladata - identitás- és értékközvetítés - hatással van a módszerek megválasztására. A nyitott oktatási formákban történő tanítás olyan ismeretszerzést biztosít, amely az élménytől a cselekvésen és megértésen át a tapasztalathoz vezet.

E kreatív és cselekvésközpontú feldolgozási formák (állomásokon való tanulás * , műhelytanítás, múzeumpedagógiai foglalkozások, iskolai projektek) a tanulókat olyan tapasztalatokhoz segítik, amelyekre saját környezetükben már nem tehetnek szert. Így fokozatosan kialakulnak bennük azok a kompetenciák, amelyek alkalmassá teszik őket önálló projektek lebonyolítására.

1-2. évfolyam

Az iskolába lépő gyermek tájékozódik, megismerkedik a szerb tárgyi és szellemi kultúrával, a nagy ünnepkörök egy-egy hagyományával, a családi ünnepekkel, szokásokkal. A családból hozott ösztönös nyelvhasználattól elindul a tudatos nyelvhasználat irányában. Kialakul benne az igény, hogy gondolatait elődei szerb nyelvén tudja kifejezni.

A tantárgy az életkornak megfelelő szinten a népismereti tartalmak feldolgozásának folyamatában fejleszti az alapvető képességeket, és szokásokat alakít ki. A tanuló megismeri az iskolája, lakóhelye múltjának egyes eseményeit és az iskolai élet legfontosabb szabályait.

Tematikai egység/ Fejlesztési cél A család szerepe, családi kapcsolatok Órakeret
12 óra
Előzetes tudás
A tematikai egység nevelési-fejlesztési céljai Az alapvető családi szerepekhez (anya, apa, testvér) kapcsolódó feladatok tudatosítása, a „régen” és a „ma” közötti különbség felismertetése.
Ismeretek/fejlesztési követelmények Kapcsolódási pontok
A tanuló saját személye és helye a családban, a család rajzos ábrázolása, a szülők jellemző szakmájával, kedvenc időtöltésével. A családtagok megszólítása különböző szituációkban, illemszabályok (köszönés, kérés, megköszönés) gyakorlása dramatikus játékokkal. A szerb családi események jellegzetessége (születés, keresztelő). A szülőkkel, nagyszülőkkel kapcsolatos dokumentumok gyűjtése (fotók), az egymás közötti és rokoni kapcsolatok megnevezése anyanyelven. Együttműködés és együtt tevékenykedés a mindennapokban, családban, iskolában. Beszélgetés a családhoz tartozó személyekkel életükről. Szerb nyelv és irodalom:
a témához kapcsolódó nyelvi kifejezőeszközök.

Vizuális kultúra: tevékenységek rajzos ábrázolása.

Környezetismeret:
a mindennapi élet.
Kulcsfogalmak/
fogalmak
Család, anya, apa, nagyszülő, testvér, születés, keresztelő.
Tematikai egység/ Fejlesztési cél Jeles napok és az ünnepi népszokások Órakeret
15 óra
Előzetes tudás
A tematikai egység nevelési-fejlesztési céljai A pravoszláv ünnepek jelentőségének tudatosítása, a hozzájuk fűződő hagyományok ápolásának elősegítése. Tájékozódás az
eseményekben, az ünnepi élmények örömei megélésének támogatása.
Ismeretek/fejlesztési követelmények Kapcsolódási pontok
A családi és a pravoszláv ünnepek megismerése (karácsony, húsvét, családi ünnep, „szláva”, Szent Száva). Ünnepi köszöntők gyűjtése, tanulása és gyakorlása szituációs játékok során. A karácsonyi asztalteríték kellékei, a speciális ünnepi ételek készítése felnőttek segítségével, pl. kalács, „zdravlje”. Szerb nyelv és irodalom:
a témához kapcsolódó nyelvi kifejezőeszközök.
A húsvéti tojásfestés technikája, kipróbálása, motívumok gyűjtése. Népszokások, szerepjátékok tanulása, előadása az ünnep napján. Dramatikus játékok kipróbálása, pl. bábjáték, mesejáték.
Részvétel az érzelmi azonosulást segítő tevékenységekben (népi hagyomány eljátszása, ünnepi versek, mondókák elmondása, ünnepi kellékek elkészítése).
Vizuális kultúra:
tárgy- és környezetkultúra.

Ének-zene:
zenei reprodukció.

Technika, életvitel és, gyakorlat:
a festés technikája.
Kulcsfogalmak/
fogalmak
Naptár, pravoszláv ünnep, népi motívum, népszokás, karácsonyi jelkép, badnyák, szlámá, méz, alma, dió, csésznica.
Tematikai egység/ Fejlesztési cél Lakóhelyismeret és közlekedés Órakeret
12 óra
Előzetes tudás
A tematikai egység nevelési-fejlesztési céljai A lakóhely környékének megismertetése, a tájékozódás segítése a lakóhely környékén és a közvetlen környezetében. A térben való tájékozódási képesség fejlesztése.
Ismeretek/fejlesztési követelmények Kapcsolódási pontok
Tájékozódás a lakóhely épületeiről, jellegzetes épületek: iskola, templom, kultúrház, temető. A lakóhely természeti szépségeinek és kulturális emlékeinek, népszokásainak megismerése, ápolása.
Az otthon környékének megfigyelése. Egyszerű útvonalrajzok készítése, az útvonal elmondása anyanyelven.
Közlekedési eszközök régen és ma.
Szerb nyelv és irodalom:
a témához kapcsolódó nyelvi kifejezőeszközök.

Vizuális kultúra:
tárgy- és környezetkultúra.

Környezetismeret: közlekedés, tájékozódás.
Kulcsfogalmak/
fogalmak
Szerb ház, lakásberendezés, megfigyelés, tér, idő, útvonal.
Tematikai egység/ Fejlesztési cél Népköltészet, népművészet - egyszerű dalok, körjátékok, táncok Órakeret
14 óra
Előzetes tudás
A tematikai egység nevelési-fejlesztési céljai Élményeken keresztül történő megértetetés, valamint a kommunikáció, a kreativitás fejlesztése, az összetartozás érzésének erősítése.
Ismeretek/fejlesztési követelmények Kapcsolódási pontok
Kiszámolók, találós kérdések, közmondások, gyermek- és körjátékok megtanulása a meglévő helyi hagyományok alapján, ritmus-, mozgás- és beszédgyakorlatokkal kombinált memóriagyakorlatokon. Gyermek- és játékdalok tanulása sok mozgással, egyszerű mozgások és tartáshelyzetek utánozása, tükrözése.
Egyszerű táncos mozgáselemek megtanulása, bábok készítése természetes anyagokból, hagyományos technikákkal és a kapcsolódó szókincs alkalmazása a beszédgyakorlatokban. A játék kialakítása, a csoport előtti anyanyelvi megnyilvánulás gyakorlása és elfogadása. Például: Enten..., Baba seje..., Ej gori..., Kolaricu Panicu ...
Szerb nyelv és irodalom:
a témához kapcsolódó nyelvi kifejezőeszközök.

Dráma és tánc:
csoportos játék és megjelenítés.

Ének-zene:
zenei reprodukció.
Kulcsfogalmak/
fogalmak

Közmondás, kiszámoló, helyi népviselet, hazai szerb népviselet, szerbiai tánclépés.
Tematikai egység/
Fejlesztési cél
A lakóhely természeti szépségei, a természet változásainak megfigyelése Órakeret
13 óra
Előzetes tudás
A tematikai egység nevelési-fejlesztési céljai Az érdeklődés felkeltése a szűkebb környezet jelenségeinek, folyamatainak megismerése iránt. Az élő és élettelen természet (növények, állatok, emberek, épített környezet) megismertetése a tanuló életkorának megfelelő szinten, szerb nyelven, a szókincs gazdagítása állat- és növénynevekkel.
A természeti szépség élményszerű megtapasztalásának segítése.
Ismeretek/fejlesztési követelmények Kapcsolódási pontok
A kerti, mezőgazdasági munkák és a természet változásainak kapcsolata, megfigyelése, rögzítése rajzban. Néhány haszonállat főbb jellemzőinek elmondása a népköltészetből vett rövid mesék, dalok alapján. A munkaeszközök, munkafolyamat megfigyelése, sorrendjének tudatosítása. Önállóan gyűjtött képekből tabló készítése.
Például: Cico, maco mala..., Deda i repa..., Ala je lep..., Motika, grabulja..., Pliva patka..., Visnjica..., Svi petlici...
Szerb nyelv és irodalom:
a témához kapcsolódó nyelvi és kifejezőeszközök.

Környezetismeret:
növények és állatok élettere.

Vizuális kultúra:
tárgy- és környezetkultúra.
Kulcsfogalmak/
fogalmak
Természet, környezet, élőlény, kerti munkaeszköz, virágoskert, mező.



A fejlesztés várt eredményei a két évfolyamos ciklus végén
- Egyszerű kérdések önálló megfogalmazása a családdal kapcsolatosan, a családra vonatkozó meghatározások alkalmazása.
- A tanuló képes egy-egy élethelyzet dramatizálásában részt venni.
- Képes a lakóhelye sajátosságainak megismerésére, észreveszi a környezetben lejátszódó folyamatokat. Megismeri és alkalmazza az anyaggyűjtés és elrendezés szabályainak alapjait.
- A kifejező közlés alapjainak elsajátítása: törekvés a helyes hangsúlyra és hanglejtésre.
- A tanuló képes jellegzetes tárgyak csoportosítására különböző szempontok alapján.
- Képes a közvetlen környezetében önálló megfigyeléseket végezni, a tapasztalatait tudja a kérdések segítségével elmondani szóban, rögzíteni rajzban. Felismeri és megnevezi a tanult élőlényeket, háziállatokat, kerti eszközöket. A lakóhelye természeti szépségeinek megismerése során kialakul a lakóhely iránti szeretet, kötődés.

3-4. évfolyam

A szerb népismeret tanításának e szakaszában a tanulók betekintést nyernek a magyarországi szerbek jelenébe és múltjába, ismereteket szereznek elődeik életéről és mindennapi munkájáról. Felismerik, hogy a szerb nyelv a kulturális értékek kifejezője, hagyományok átörökítője.

Gondolataikat életkoruknak megfelelően szerb nyelven fejezik ki. Egyéni sajátosságaiknak megfelelően képesek lesznek a lakóhelyük egyes eseményeit, szokásait, a szerb ünnepekhez és jelképekhez kapcsolódó történeteket röviden elmondani. Felismerik a hagyományápolás fontosságát. A szerb népismeret biztosítja a tanulóknak az önkifejezés képességének kibontakozását, a gyűjtési kedv, rajz, dal, versmondás, dramatizálás, a kézügyesség fejlesztésében.

Tematikai egység/ Fejlesztési cél Hagyományos értékek a családban.
Az otthon, élet a családban
Órakeret
15 óra
Előzetes tudás A család ismerete: szülők, testvérek.
A tematikai egység nevelési-fejlesztési céljai A szerb család szerepe, rokoni kapcsolatok, fokozatok megnevezése szerb nyelven. Családi hagyományok, rítusok megismertetése.
Ismeretek/fejlesztési követelmények Kapcsolódási pontok
Rokoni kapcsolatok megnevezése nyelvjárásban is (nagyszülő, unoka, dédszülő, nagynéni, nagybácsi). A családdal kapcsolatos dokumentumok (fotók, emlékkönyvek) gyűjtése. Generációk együttélése - régen és ma. Emberi magatartásformák és élethelyzetek, életmódok megfigyelése (a családfő és a háziasszony szerepe), versek, prózai szövegek olvasása. A szerb családi események jellegzetessége (születés, znamenje, keresztelő, szerb keresztnevek, eljegyzés, egyházi és polgári esküvő). Egyházi ünnepekkel kapcsolatos hagyományok (szlávszki kalács, karácsonyi kalács, csésznica), rítusok a családban. Egyszerű kérdések önálló megfogalmazása a családdal és a vallási ünnepekkel kapcsolatosan. Korosztályokra vonatkozó meghatározások megismerése, alkalmazása (kicsi, fiatal, öreg). Válaszkeresés: hasonlóságok és különbségek a családban.
Híres szerb vezeték- és személynevek.
Szerb nyelv és irodalom:
a témához kapcsolódó nyelvi kifejezőeszközök.

Vizuális kultúra:
az egyén és a társas kultúra kapcsolata.

Környezetismeret:
a mindennapi élet.
Kulcsfogalmak/
fogalmak
Családfő, eljegyzés, esküvő, kum.